укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43876, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.09.05
Роздрукувати твір

Владислав Антипов

Сироко (Ігор Царьов)

Игорь Царев
Сирокко

Над Севильей морока и, куда ни причаль,
Ветерок из Марокко нагоняет печаль.
И в дешевой кофейне, душным чадом дыша,
На простуженной фене чья-то плачет душа.

Это кто ж там тоскует по чужим берегам,
По лугам Акатуя, таганайским снегам,
Где звенит от морозов сизый дым поутру,
И восток бледно-розов как скула на ветру?..

Ты послушай, матросик, мою старость уважь:
Дым заснеженных просек — нехорошая блажь,
Хоть и ростом ты вышел, и с ножом в сапоге,
Но и дня бы не выжил в таганайской тайге.

Пусть себе в Акатуе, утопая в снега,
По дворам колядуют — то пурга, то цинга,
Допивай свою граппу и отчаливай в порт...
Осторожней по трапу поднимайся на борт…

Это просто сирокко гонит тучи песка,
И на сердце до срока навалилась тоска...
Это мир на попкорне тихо съехал с ума…
Это русские корни разбудила зима…



Ігор Царьов
Сироко
(переклад з російської - Владислав Антипов)

Над Севільєю морок і поглянь навкруги –
Вітерець із Марокко наганяє нудьги.
І в кав’ярні дешевій, вся занурена в чад,
На застудженій фені чьясь волає душа.

Хто ж це там так сумує про чужі береги,
Про луки Акатуя й таганайзькі сніги,
Де бринить металево сизий дим ще зрання
Й схід блідий і рожевий як святкове вбрання?

Краще зваж ти, матросе, на мою сивину:
Дим засніжених просік – кепська витівка, ну
Хоч ти й зростом нівроку, і з ножем в сапозі,
Не пройшов би й сто кроків в таганайзькій тайзі.

Хай собі в Акатуї, по горлянку в снігу,
Та пурга колядує і наврочить цингу,
Допивай свою граппу та чухрай собі в порт…
Обережніше трапом підіймайся на борт….

Це лише лиш сироко пісок хмарой жене,
Це на серці до строку туга, як і в мене…
Це попкорн в божевілля зводить світ крадькома…
Це російське коріння розбудила зима…

2021
© Владислав Антипов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2023 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні