Тучний уступ каменюччя. Жартуль Збруча.
З остюччям клубок диму. Розкладушка.
Викручив струччя. Черепушка на опушках.
Дзумнув хнюп із рук у музу- тертушку

Бунт павуччя в брухту.  Окрушка мушви.
Круччям лундрув луну в муку-чурушку...
Шпурнув щебрушку-дудку, в зум-шуру.
Кубушку курдючнув у дрімучу душу-люмуру.

Невгамучий Збруч здув тютюн в пурх-пастуху...
У гавкучу  пустку дав воду балакучому дубу.
Гнучку оруду куцькнув мученику-куркулю.
Чужурнув бушель-штур у кунь жовтобрюха.

Чув, Збруч, як ти струхнув жагучу лунь.
Бундючні і жебручі йдуть з кругу в куть.
Бунчук, ну квітучий сад, здунь цю чуйну юнь.
У-ух, кипучий труд-дух, мургурнув з вуст летун.

Ляскучий Збруч вчув куль руту, кругойдучи,
збурхнув у закаламучень плавучу щуку.
Блискучий борсук дунув свистючий з уст
жалючу труту-чуму і ущухнув тягучий рвуч.

Трясучий Збруч шугурчнув в  ядучу глуш.
А ляскучий вуж хруськнув дряпучий жмут.
Везучому чучелу кувурдукнув тріскучу муку.
Дзунучугув усю волокушу в тухлу змус.

Пахучу м'якуш дзушнув дружбу в щипун-дух.
Збруч застюрнувсь в шуфт, в люту кручу.