Тучний уступ каменюччя. Жартуль Збруча. З остюччям клубок диму. Розкладушка. Викручив струччя. Черепушка на опушках. Дзумнув хнюп із рук у музу- тертушку Бунт павуччя в брухту. Окрушка мушви. Круччям лундрув луну в муку-чурушку... Шпурнув щебрушку-дудку, в зум-шуру. Кубушку курдючнув у дрімучу душу-люмуру. Невгамучий Збруч здув тютюн в пурх-пастуху... У гавкучу пустку дав воду балакучому дубу. Гнучку оруду куцькнув мученику-куркулю. Чужурнув бушель-штур у кунь жовтобрюха. Чув, Збруч, як ти струхнув жагучу лунь. Бундючні і жебручі йдуть з кругу в куть. Бунчук, ну квітучий сад, здунь цю чуйну юнь. У-ух, кипучий труд-дух, мургурнув з вуст летун. Ляскучий Збруч вчув куль руту, кругойдучи, збурхнув у закаламучень плавучу щуку. Блискучий борсук дунув свистючий з уст жалючу труту-чуму і ущухнув тягучий рвуч. Трясучий Збруч шугурчнув в ядучу глуш. А ляскучий вуж хруськнув дряпучий жмут. Везучому чучелу кувурдукнув тріскучу муку. Дзунучугув усю волокушу в тухлу змус. Пахучу м'якуш дзушнув дружбу в щипун-дух. Збруч застюрнувсь в шуфт, в люту кручу. |