Баньката сова, як богородчанка в садках, як мор сварогого тягаря. Ялозь вакханка. Сорока закаркала. Спрагла ковтка ятрань. Корова ряба. Тьма. Воляка з жалом. Здох базар на святках. Косолапайсь. Раптом патрон. Раптом вогонь домочадця. Осанна-манна з благом. Раптом...бомба! Дарма, що так само...орда мордора! Тай, сойка заграла каскад атамана. Однак, схапав вбогого, - закляк за раз. А я осявсь на Йордан за моржа-трояна. А то, котра в постолах, - флояра- горлянка. то забаганка-доля в словах заморочна. Раптом шарварок. Раптом хмара багряна. В кайданках балаганка в оманах. Раптом...бомба! Дарма, що так само...орда мордора! А до скляного моря - поля Кахова-поморя. Воля озвалась в чаплях. Воля моя в половчан. Знайшла позор в Цайдака, на калабанях. Хап-лап, тай жах, затятого в хабарях свара. Загорлала мара сорочка на осокорах. Раптом котяра здохла. Раптом почвара. Раптом вагання, в шафранах рахманна... Бомба! Дарма, що так само...орда мордора! Стонад проклятого, красна хата-розтяпа. За котрогось шкапа на зорях заграла шлях. За парканом солярня порожня. Шантрапа. А дощ прострокався до сонця. Ой, ляпа! Мотлох нападав, довкола ковбаня. Няня! Раптом сконала бабця. Раптом ця тачка. Бомба! Фонтан в голоштанцях. Чайхана забряжчала... Дарма, що так само ... орда мордора! Зацапа страх окола. Жах. Довкола кавардак. Онлайн кохана - окай, залайкала нянька. Як на сороках прожорлася розтяпа. А там, ранок в помаранчах. А що, око в смарагдах. Красно-жовта ватра борща. Смак балагана. Раптом капость рваня. Раптом напасть. БОМБА! Капкан раба. В ряднах порвана доля моя. Вопль. Дарма, що так само... орда мордора. Розчався сльоза. Запасмась волосся. Отямся спогадок, обморозь картяра. Полащав похорон мого монстра-вампа. Акторка. Поглянь на авто. Яка заправка? З косою кохана, ова, свята, як птаха сова? Раптом кошмар покаяння. Раптом зброяр сатрап зла. Моя каторга в басаманах, як рай добра. Раптом бомба. Дарма, що так само...орда мордора! Головотяпство за гонорар - ась, Софрон, пожар. Тачкар та дзвонар, з засланням гонтар. Я - іграшкар в казкаря. Ох, - золотар кобзаря. Лялькар почалапав в амбар гайдара. В чаполоч вляпався скляр. Од, лапоть! Раптом нахрапом багряна, раптом бажана. Фата-моргана моя. Раптом штовхан. Давай! Бомба!!! Ддта.. ррр.. мааа!... аааа...ааа... аа... а...
|