Ліроема
Брамо, поглянь на гармаша,
на його балаган з стрьонмом.
Заплакана хата. Ворота.
Око сягало, - дола хором.
Погляннь на того самого актора,
що в гостях, - отхожа, - драма.
Голова наламала дрова.
-Од, довбня! - В нас просто
Баба! - Сяйво, - тарах-бабах, -
-Бабонька, яка ця дорога
з озоном, навколо - вогонь.
Тож кров з молоком.
Що творять! Що творять!
Краватко, найдорожча,
досконала бджола
я, кров з носа,
наша з волосожар.
Поглянь, на заколот гончара,
на коло камняра, - ото спрага.
Здолай прояснь. Посаг.
Катма! Наш адвокат
сам тяжко навчався,
та сам якось осявався.
Ото, бач, - калач з наскоком.
Щось знав автохтон, -
ото, комар з горбоносом,
бо сам жав, -як, - точно,
по п’ятах, - його стан, як янь.
Скорбото, про щось вчасно
здогадався, -од, жалобна! - собака,
бо котрась багряна зоря-драгва, -
одна в босхах, а та вся - в боргах.
Забабралася понад багном хмар, -
з м’ясом самого побожного пана.
Якась панкова м'яка твань,
надто рано заплакала,
позолотайлась кохань.
Затямся, погань-байрак,
Якщо в жар дало, то
я - з чолом потойчас,
я - запах край щастя,
я - аромат драйв горя.
Я часто розглядав
на кораблях горло
жар-дракона в справах
про наш майдан.
Чорното остання, прямо
в яр заходь, - од, балда,
золота гроша, майстро,
зло взяло вас,
п’яньця, наголо завтра,
розчахай сволок. Батько!
Ось, твоя стара комора, -
як найшло щось, - завтра! -
он, глянь, - аж вона здохла, -
глянь, як збралося,
як драгва, баланда
в солдатках. Правда!!!
Народ, а то, що, - то його Антон, -
а то - колгосп, -свята грязь
чорна правда закопана в зорях,
зашморгом взяла цього
псячого розстрамовця.
От вона вся з сала!
Захолола, заклякла.
Вдова. Та яка баланда, - мама!!!
Павло! Так сам боров здох.-
Замовк шахрай Павло.
Наздогнав нам талант того,
хто мав чоло. - Отак, гармонь.
Польова трава за городом,
чвар, шансон. Покохала сама.
Наш час затявся, - азьо,- а всьо,
прямолобом - в гроб обох.
Дорого, моя, заказана, забавляйся,
злягайся достаком з дивом фарб.
Бабо-яго, бабонько, баб, а що?
Як багацько рож, поглянь,
Таж охолонь од прокльон, мамо!
Добо, май добро, постав
на трон матрьох,
затьохкай нам соло!
Як, взяв сорок зарплат за так,
то хай Опанасом ! -
походять тяжко з народом! -
Протопоп, як нас задрав, жало-воля,
дай нам галард в нащадь.
Тьмо-карго, взяла б наш мак,
окропом залляй рота всяк,
а то тварь! - розпатякалась, -
так, продавай! По хатах.
Знала, що! Та ж наляпала звар багром, -
добро, добро, - шпац, - затягло
в сон астролога, а там попався вовк.
А як його калатало стодолом,
аж пан помчався вшквар.
Мороко, а чо, - ваш сон, в справах -
прощай фронт, - айда, по хатах, -
заказана дорога на Гайдар,
там наш схрон, - розбалакайся, -
от, його, - шоколад, банан.
Чадо-скарго-манно,
шахтарська спраго-саго,
народ там задав хропака.
Та отак, що брат вкрав
крама з нашого божатка,
то взяв на храм Сагайдачного.
Бо холодняк допався,
дотовк нам барв, назаважав нам
за доброго пам’ять.
Шпаркото, проклята жар-кров,
говорять там нам всяка ганьба.
Хома, мовляв, хай скандал. Гопа!
Еолова арфа промокла. Голос!!!
Ало-о!! - Паморок в смартфонах.
В кав’ярнях зараз рай-кава, -
Наваков втяв дракона з ятаганом, -
надавав, жорстоко, батя, їй-бо!
Голов’яхо, нам, як на зло,
розмова з шарпаком,
нам, як троянцям, - можна, баба Настя, -
а там така паща, - н-на! - ляпас!
Заклякла парочка над котом,
з носа крапля, - отак, й орач за пророка.
Проста вдача, по сходах красна правда.
Ась, горобцям одпадала боязнь та страх.
Компашка солдат вмовкла, -
навколо помаранча. наш край.
Обмова! Змова.
Всяка влада - чорна.
Обмолодо, - ало, монахочка, загадай
Софочка бажання, - ай, цяця, -
така вбога сорочка,
- Господар Остап - ото потвора, -
впав чолом, нам
накаказав втять
фасон, - шматок на балахон.
Хай там погомонять
в гралках, в амазонках по балках,
то ваша боротьба, то наша, - но-но, -
раптом прожогом в корчах - Марко!!! -
козак, бляцк, - впав і затявсь.
Золотооково, до якого добра
ця загадка в райбородах,
на воротах, за жовторядном,
бджола старанно
подбала нам воском,
подзьобалась тараканом, -
і дзбан дзявком забряжчав.
Благость, поблякла вся, комора, -
сповна голота, сповна, -
вам на кой, Господа?
Ватро, ватро, айда в рай,
там протряслось барахло.
Там - борщ, на господ,
посватав нам стояло Бога.
Якраз, отож, пора на бал,
в колготах, на час скорбот, -
рокот домкрата - мах,
скопом в азарт.
Дзвоно-арфо,
цього дня одна бовтанка, -
так, карнавал, - яра воля
в каштанах шквал.
Скорбото, розмовляй
з напрямом бото-солов’я,
за початком онлайн-повстань, -
встав аватарок, - в садок Тараса.
Ой, ой, маякоздар, наржався жомом.
Твоя брама впала на народ!
Голова, от, довбня, май сто стогнот,
Прапор отой, прямо зараз на сто мовчань.
Навколо твого короля масштабна
свобода закордоння. Горда! ОХ, - о-ХО-хо!
Отож, потворо, що там, ваш батько!
Знов нам подаровано, - кашляй в казармах!
Зашморг-шлях в захляп-рай!
Одного - в космос подавай,
того - кончай та здолай, -
Ось той цвях, ать-два,
заганяй, заганяй
його в зап’ястя цього бога!
Но-но, - благай за якор! -
Шо, - зашпортана холопа!
Безвдахо, розглядай нас, -
гойда, - наша остання сага, -
страстна подорож в осоках!
Пагорб, горб, п’ядь,
явно, хвора падь.
Повстань наш, майдан.
Ранок. Залягай на дно Галька.
Вставай марнотратка.
Оболонь. Содом. Гордон!
Княжо, отямся, я в кнайпах.
Останок. Торкайся смартфона,
Повно лайна довкола.
Батько, Тарас. От так, проспалось.
Щойно, сходь! Сходь в парк.
Там розголос заграв, там сад троянд,
Вростай торговко,
квола Жанна Дарк - в школах.
Якась гаряча жаровня.
Прозора ватра запалала для вас.
Пройшлась ясноголова братва.
Вона, ота - мов тополь Запорожжя.
Завойована, пошарпана майданом.
Зашкрябо! За що? Ковтай вал,
згортай нам лона, - Касандра!
Над порохом кохання. З горла - кров.
З волосся. Овал. Гвалт. Скло.
Одяг. Протяг. Найсолодша!
Божа коновочка. Ось я. Ось вона.
Закохана в снах моя, Батьківщина.
Ордо-тьмо. Гаряча в очах заволока.
Око. Плоть. Рам’я. Донька моя, Славо!
Страх в долонях. Мара.
Як той цвяшок. Самотня колода.
Чванько! Накотом вальс.
Торкання. Чмок! Танок.
Закляк. Гордячка моя.
Штовх. Гопак! О Мона!
Хвала бджолам. Впав,
Вбрався. Встав. А-са!
Самокропо.
Я вдрапався та змок.
Я замовк в надрах.
Завтра на майбахам
з матросом в лампасах.
Шампань-сльоза. Коньяк-моторош.
Гра на горгонах, в манах країна,
з’ява за пояс, доторк квардата,
як шанс, що ця краса
пророкла нам - рай та
золотай кохань…
**********************************
*Щодо очевидних деталей творчості.
У моїй саркастичній ліроемі використано
{о-а-я} -екстраголосне асонансне віршування -
це верифікація художнього поля
у вигляді текстової інформації автора,
в якій домінуючими зв’язуваннями
лінгвістичних фрагментів тексту є
голосні звуки: о, а
Як правило, постійно шукаю різні
лінгвістичні степені свободи
та наявні можливості
в усно-письмових ресурсах української мови,
аби продемонструвати десять основних способів
екстраголосних асонансних віршувань
із двома домінуючими голосними звуками,
а саме маю зараз такі надбання:
1){І-И-Ї-У-Ю} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)звикли у світі сиві вдівці успішними бути -
https://poezia.org/ua/id/51307/personnels
2) {І-И-Ї-О-Йо} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)Чого ж ти, покров-ріко, -
https://poezia.org/ua/id/51347/
Б)дніпровські рибні промисли -
https://poezia.org/ua/id/51334/
В)О, щирий візир, тобі орлино-кровний шиншило,
https://poezia.org/ua/id/51257/
3){І-И-Ї-Е-Є} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)Ексцес. Хрещений квітень вельми теплий ввечері. -
https://poezia.org/ua/id/51354/
4){У-Ю-А-Я} -екстраголосне віршування
ЗРАЗКИ:
А) в акурат, тут закуска, русява-замазура, уваж.
https://poezia.org/ua/id/51186/
5){І-И-Ї-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А) З тих пір зігріта пітьма Вінниці. Навіть як відьма.
https://poezia.org/ua/id/51260/
6){У-Ю-О-ЙО} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)дуб-могун. кум, у кутку. чопурухнув цокотух.
https://poezia.org/ua/id/51253/
Б)от, чудо, йойкнуло! ворон-глум. рух-круть-з-рук-руль.
https://poezia.org/ua/id/51239/
7) {О-ЙО-Е-Є} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А) Комерсент-технолог кореєць Йове Феокт, ото вже ловець,
https://poezia.org/ua/id/51382/
8) {О-Йо-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)брамо, поглянь на гармаша, -
https://poezia.org/ua/id/51340/
Б)вокзал. час гнав нас шляхом до золотого. бовтанка.
https://poezia.org/ua/id/51308/personnels
В)панас, ось проща, я також одна
https://poezia.org/ua/id/51209/personnels
9){Е-Є-У-Ю} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)У четвер у мене був дух Едмунд, -
https://poezia.org/ua/id/51367/
10){Е-Є-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)мене вже немає. є - Мазепа.
https://poezia.org/ua/id/51351/
Б) Аве! Галас. Браття! В браслетах.
https://poezia.org/ua/id/51351/
|
