О. Э. Мандельштам.

«Бессонница. Гомер. Тугие паруса...»

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.
Как журавлиный клин в чужие рубежи, —
На головах царей божественная пена, —
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?
И море, и Гомер — все движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.
1915


Переклад з російської

Нездоланно Гомера. Лихії  ці  вітрила.
Напівперелік яхт волинив   три  години.
Так цей перелік вибив з колії, та ще цей вирій дивний,
що над Елладою піднявсь  на  веремію.
Як вирій  на Голгофу  по  чуждих  їм завадах, -
На головах царів кадиться фіміам, -
Куди вам впало око? Якщо не ця Олена,
Та на що вам, ахейці,  ця Троя  уві снах?
І шторми, і Гомер – навернуться любов'ю.
І правди ніде діти. І знов Гомер заснув.
І хвилі чорні, не ждано вкрили дух.
І кишки всі порвуть,  поки  маю сваволю.