укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44630, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.04.12
Роздрукувати твір

Олексій Кацай

В.Михановський "Ви здійнялися з геть забутих снів..."

Ви здійнялися з геть забутих снів,
Готичні мури і замшілі стіни,
Перлини далечезних островів
В легкій оправі змореної піни,
Жульвернівські невивчені моря,
Загублені у них архіпелаги,
І марсіянська, мов литво, зоря,
І на вітру стокольорові стяги.
І далі, далі… Зоряні шляхи,
Прибої, астероїди - як рифи.
Ракета наша суне крізь страхи,
Кружляють хижо метеори-грифи.
Інакша зірко, зустріч нам навроч,
Чужих світанків зійде парость поки!
…А даль чорнішає і поночіє, хоч
У ній свічею вигорають роки.
От блякне сонця витертий п’ятак,
Та інше сходить і промінням будить…
Усе це буде. Може, і не так.
Мабуть, не так - але це певно буде!
Немарно рвуться в космос кораблі,
Немарно таємничі сни – до рання.
Відчув цей світ пульсацію Землі
І знову здатним став до здивування.


* * *

Вы поднялись из позабытых снов,
Замшелые готические стены,
Жемчужины далеких островов
В оправе задыхающейся пены,
Жюльверновские южные моря,
Затерянные в них архипелаги,
Литая марсианская заря,
Стоцветные полощущие флаги.
И дальше, дальше... Звездные пути,
Буруны, астероидные рифы.
Ракете нашей нелегко идти,
Кружатся хищно метеоры-грифы.
Звезда чужая, встречу напророчь!
Рассыпь зари алеющие всходы.
...А даль черней, пронзительнее ночь,
И только, как свеча, сгорают годы.
Тускнеет солнца стершийся пятак,
Встает другое и лучами будит...
Все это будет. Может быть, не так.
Наверное, не так - но это будет!
Недаром рвутся в космос корабли,
Недаром сны таинственные снятся.
Мир ощутил биение Земли
И вновь обрел способность изумляться.

1964

2019
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні