укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44601, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.07.08
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-263

Гранитный мальчишка с водительским взвивом вихра
в моём обветшалом дворе появился вчера.

Не выдержал: выпрыгнул в форточку вместе с котом,
когда юбилей тёти Гали стозевной заглушкой
обрушил врачебную дурость в разверстый кингстон
бумажного лайнера, скрывшегося за Алуштой.
Маяк искажал позывные, лучи искривлял,
пытаясь удар отвести от закатного рифа,
но там уже был обоснованный рак костыля:
не вышла из парня задуманная повариха.

И вот он стоит… Наконец-то поверили псы,
что мог лучше всех он держаться в струне полосы.

Не видишь меня? Я же тут каждый день прохожу,
то мусор с утра вынося, то спеша к ренегатам!
Пьянчужки, лимитчики, гопники – много движух
случается в солнечном сквере, где шанс мой прогадан.
Галина Лукинична – всё. Баклажан на тахте.
Нечленораздельно канючит фестал либо утку –
гордись, что невкусной перчинкой в сладчайшей мечте
три-ноль победило твоё не наставшее утро.

Прохожим-то что? Им – как будто ты здесь триста лет
отчаянно гладишь заплаканный квадроциклет.

Когда-нибудь твой пьедестал я слегка потесню –
а там, даже если бухой активист разобьёт нас,
взовьются чубы, триумфальному радуясь дню,
и влюбится млечная Нарния в нашу полётность.
Иного пути для мальчишек из разных веков
не найдено в зале с тремя подвесными осями.
Пускай с нашим красочно сорванным маховиком
поборются встречные выжившие марсиане.

А розочки эти – по две, по четыре, по шесть –
заешьте сырым творогом, чтоб как мы, хорошеть!

2018
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні