******
- До-бра від-ріж.
- Чо-ого! Ось, виходь, ти хохми-хтів?
- До-бро від-слів зріж, - кинь у жмиг.
- Той приніс, ву-йок, щоб бриніти!
- Он,- ди-вись як колише при-ро-ду!
- По моїй сто-роні-ні – роз-доли-Ні!-лись вор-о!-оги!
- По моїй по-рож-ньо-…до-вол-і дронів!..
- Он! Обро-бив кого-сь ч-орний дзві-но-чок.
- Хоч ви!-вор!-ІТ вистав АКС.
- Сь-ого!-дні ми при тих-хій годині!
- Котрийсь об-бив син-ні квіти
по - жо-вкл-лим о-гірко-ком.
- Тож зеленка в огні гор-дих солов’їв!
-Ч-ч-ч!-ого! Шуляк гом-он-ить
з котрогось дшк?
*******
-До в-по-доби тобі
з-ворот-ний вітро-вінь.
- Ніколи так не
по-ло-тні-іло
сон-це.
-По світ-ти-ось.
-Ти і дос-і
з ні-чим?
-Лихо ви-чор-ні!-ло від гірчи-чно-ого диму.
- Нічого, рідний, бі-лий і дій-сни-й!
- Ти і д-осі
ні- з-ким?
- Ти роз-холо-одний, мій ні!-готь,
- Болиш, мов зго-ло-віс-сни-ий хрін з торби вибіг!
- О-т-ой!-рік. С-кіль-ки ви-ко-їв скрипів Дробовик?
- Змо-очив всі свої товсті мрії в горі-сі,
І що Ми-кол-лин біль з вітром, в дощ?
******
- Хто зі мною, синочки, в ріг, бігом під ліс і в роз-коло?
- Вам стрьо-ом –но вий-ти в шир-очі!-інь Віт-чизни.
- Во-одич-ки! Під гарячий водо-гін.
- Босо-ніж зел-е-ним ки-лим-м-ком!
- Кміт-ливі до-гов!-оро-ой!-лись з н-очі?!
- Чийсь при-кри-тий мі-сток по-сік-ло?
- Вії-йіо-тшрісь-дзііііісь-мчіць!!!! Пі-счі-ічпі - джііііік-швіііць!!!!
- Глянь, як колібрі виводить дріжді з полови в полі жнив!
- Встиг до бігти! Від тих воріт і до тих - у зеленку!
- Ди… з ко-лиски миг-о!-тить слід від тих мін.
- Бідо, орли! Знов по-окір-ний дід о- по-вити-й
жи-т-лом з ви-хором вій-ни!
- Ти живо до-біг- під мій рів, пиль-ний!
- І ви-крик сміливий: «Трьо-ох-со-ти!-й!»
- Димить об-литий хвіст.
- Дивись … ж тече сила з ніздрів!
- Постій, полотно,… один піт … кров на щоці!
******
- В отчій долині - крик хлібо-робів!
- З ночі в школі - тінь -і грім!
- Мій грішний лик не г-ірш-ший!
-Т-и - сі-ірий Вовк, це - твій ви-ирій ракет!
- Це зітнувсь твій танчик - на мільйон-чик зол-о-тий!
- Змов-кніть під столом ко-оро-льки.
Молоді жов-вні-ри швидші горобців.
- Ви-хлоп-ці! Коптіть ложки!
- Гомін танки роз-поро-ли міни.
- По-гнали-сь в бій, у лихі гро-ми!
- Окри-лились і ви-бо-ро-лись всі!
- Чиї ви до-осі госпо-дні по - гро-зи?
- Чиї ви досі роз-тини по- гро-омів?
- По-ви-гої-їли в собі злість!
- Ось він ро-озс-світ і роз-злив крові
світ-тло-ого! до-гори?
******
Ранок. Роси в по-лоні ти-хих снів
і щирих спі-вів при-тих-лих.
Ранком – це роз-мін світ-тів
спо-внений зрізів і врізів осколків.
Один лиш мій ліс напоїли вогнем.
Скільки всього поб-лід-дні-ло-ого!
Виходить добро влили в нього
і присвоїли мо-литві моїх доріг!
Синьо-пожовклого гонить з воріт
до в-ми-ти-х, щоб здійснити го-ринь гроз!
По-росл-лих зморивши в ложці води,
і зби-тих з-води, і посіклих з-роси!
При-йміть в собі всіх
дій-шов-вши здорових схим і схиб.
О-воло-дів-ши роз-кол-ом сонця
про-біжи-сь по по-лих-ливій росі
під зливи диви-з(м)ій злих.
Ви, горобці, опов-виті в о- ко-оси,
чого в житі - тут лихі міни і гро-о!-ми!?
Ви, синиці, що роз-строї-лись
в мо-оро-оці, - тут гро-зи,
по- роз-видни-ли мій світ!
Чом ви змог-ли і схо-пи-лись!?
Сойки, ви, що німі!?
Чи всі зо-тлі-ли!?
*****
Вій, гомони, бо дятел,
як онім-мів,
з волом
при-том-ним
зніс всіх!
Ви, що від-мови-ли-сь від тих,
хто всім о-воло-дів:
і род-о-вих сорок,
і сво-їх шпаків,
і по-лих-хливих голубів!
Чи ви що-де-коли
не вчи-или
і вчини-или собі зло?
По-ти-хому,
ни-шком,
сприт-но, борімо їх!
Не по-мов-вчі-мо,
бо про-й-шов зго-орі-лий
що-ой-но з пон-тів
гор-дих!
І коли він
го-ор-до
гор-лиць кмітив,
то різ-ко ожив клич.
По-коси-лись
по-сив-і-лі
в-оро-ни
і по-сині-лі
зло-вили
цих хв-ой!-д і го!-ой-ойд.
І т-ой, орел, що голо-сно
по-моло-дивсь і не молившись.
ско-ро ви-ніс в поміч світ-ло,
роз-жит-ого! в борг.
Зро-би-ти-мо
нові мос-ти на річці!
Спро-мог-ли
подвоїти добро і
про-жи-ти
чотири роки на нулю.
Пройшли крізь зло
по вибалках сиріт
і вийшли з добром
до нових лісів.
___________________________
/!/Коли-не-ко-ли
кортить роси з
гомонилом
Сіверського Дінця,
а крило-кичило
Айдару
за моїм
лі-сом
вишив
всі-сили!
Всім жити
і солодко пити!
Хоч потрібно
ще по-зов-вом
не-по-горі-ти
під Лопаскіно! /!/
|
