Мій добрий Ікцію, що сталося з тобою?
Ти на Аравію збираєшся війною,
На неподоланих сабейських королів,
На перса кінного твій красномовний гнів

Гримить кайданами?.. Яка з дівчат тубільних,
Позбувшись жениха і світочів весільних.
Служитиме тобі?.. Який хлопчак двірський
Прислужником тобі на учті голосній

Забуде край стола отецький дух і стріли?..
Як не повіриш тут, що хвилі мають силу
Угору потекти, що Тібр – несвітська річ!-
Подався вже назад, до власних верхоріч,-

Коли ти, друже, ти, що втіху дав єдину –
Книжки Панетія, Сократову родину,-
Ти всіх філософів одразу і гуртом
Міняєш без жалю на бойовий шолом?!