укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.06.03
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Павлу Тичині

Я  єсть тогобіч, на ж тобі ця  сила!!!
Душа парадоксальна, як була.
Яка одвік мене, яка   весь світ  косила! —
А сила духу мого розцвіла.
 
Як  обома не взяти  — свого права?
І ще б оце  — Донбас на шмаття рвуть.
Я проясняюсь,  сонцем роз'ясняюсь,
дерзаюсь і Вітчизну бороню.
 
Росіє! Аби ти себе пожерла,
як убиваєш моїх дочок і синів.
І, як Титан,  стоїть моя Говерла...
О, як москалів дух осатанів!
 
Росіє спохопись! — Злістю себе з'їдаєш!!! —
Та, подавившись, западаєш в тьму...
Із власної я сили  утверждаюсь,
бо я реальний, вільний, я  живу.
 
Я єсть  негода, кого міць і сила
ніким звойована ще не була.
Яка халепа ще! Яка чума безсила! —
А сила духу мого розцвіла.
 
Діти мої, відважні українці,
нам віки вічні землю прославлять,—
Від ворогів нам боронить Вітчизну!  
А цур врагам - у  пеклі  вигорать!
 
На моїх нивах чорная земля,
На білоруських —  змащена глея! —
Відважні месники  вбивайте всіх злодюг,
вбивайте без жалю усіх падлюк!
 
Нехай ще в ранах  наш Донбас,
і на сторожі  весь кордон  яріє.
Як маєстат шляхів, я утверждаюсь,
бо я реальний, вільний, я  живу.
 
Із горя — вийде вільна Україна,
Ще з неї світ весь буде подивлять,
Моя земля -   майстрів вічна  раїна! —
Ну як же  нам за волю не вмирать?
 
І я осіюсь хлібом, розгорнуся,
своїх орлів окликаю, озву...
Я звершуюсь завжди,  утвержуся,
так, я реальний, вільний, я  живу.
 
Ще буде:  Божої і чистої блакиті,
Любов і  віру,  і надію  збережу.
Заблискотять  оселі перекриті.
Заводи на Донбасі загудуть...
 
І я багатим духом розживуся,
пущу над сонцем хмарку від очей...
Я  вічним   кличем долі озовуся,
так, я реальний, вільний Прометей.
 
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка халепа чи яка чума мене косила! —
а моя сила знову розцвіла.
 
Рашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджую живих, вік утверждаюсь,
так, я реальний, вільний, я  живу.

2015
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні