Хоч повірте, хоч провірте та наснилося мені, ніби принц прибув за мною на сріблястому коні. Нас стрічали танцюристи, барабанщик і трубач, диригенти та артисти і один старий скрипач. Хоч повірте, хоч провірте то був незабутнійй бал, і художник на манжеті мій портрет намалював. А мудрець промовив - дійсно наймиліша я від всіх. І співав маестро пісню, і читав поет вірші. Хоч повірте, хоч провірте танцювала я кадриль, що тринадцять кавалерів наздогнати не змогли. І оркестр гримів в ударі і сміявся весь народ, через те, що на роялі вигравав король габот. Хоч повірте, хоч провірте я кружляла у танку, не помітивши одразу, у одному чобітку. А коли мій сон розтанув, як хмаринки без жалю, на віконечку стояли черевички з кришталю. |