укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44629, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.02.25
Роздрукувати твір

Іван Редчиць

ОСВЕНЦІМ

Уладзімір КАРИЗНА

Який ти страшний, Освенціме,
Навіть наймення твоє
З дроту колючого:
Вимовиш –
                     і серце болить…

Тут дерева,
                    вітер,
                               і сонце
З попелу закатованих –
І ти ними дихаєш.

А корпуси смерті,
Спресовані з горя,
                                 недолі
                                               і плачу,
Не замовкають і досі…

Земля, як багнисько,
На ріках крові нетлінної,
Дихає під ногами.

Тут пилипівка
Від хмар
                 волосся,
Панчішок,
І черевичок дитячих…

І я заблудився б і загинув би,
Як у пеклі старого Данте,
Коли б не світили мені в темряві –
Серця  друзів.
1971


АСВЕНЦІМ

Які ты страшны, Асвенцім,
Нават найменне і тое
З дроту калючага:
Вымавіш –
                      серца пораніш.

Тут дрэвы,
                    вецер,
                                і сонца
З попелу закатаваных –
І ты імі дыхаеш.

А карпусы смерці,
Спрасаваныя з гора,
                                   нядолі
                                                і плачу,
Не моукнуць і сёння.

Зямля, як імшарнік,
На рэках крыві нятленнай,
Дыхае пад нагамі.

Тут піліпаука
Ад хмар
                 валасоу,
Панчошак,
І чаравічак дзітячих…

І я заблудзіуся б і згінуу,
Бы у пекле старога Дантэ,
Калі б не свяцілі мне у цемры
Сэрцы сяброу.
1971

2013
© Іван РЕДЧИЦЬ
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні