укр       рус
Авторiв: 410, творiв: 40288, mp3: 330  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.05.18
Роздрукувати твір

Ігор Федчишин

Пам"яті Карузо

Лучіо Далла

Ця пісня об"єднала три італійських знаменитості - Енріко Карузо(*27 лютого 1873 — †2 серпня 1921), оперного співака, якому і була присвячена, Лучіо Далла (4 березня 1943, Болонья — † 1 березня 2012 Монтре) — італійського кантауторе, композитора, автора пісні та
Лучано Паваротті ( *12 жовтня 1935, Модена — †6 вересня 2007) — італійського тенора, одного з найпопулярніших сучасних оперних співаків, у виконанні якого вона набула всесвітнього визнання.
1 березня цього року помер останній з них - Лучіо Далла і я б хотів вшанувати пам"ять всіх трьох. Чи то вдалося судити вам.








Де море, наче дзеркало, і віє вітер вперто,
стоїть стара тераса з видом на Сорренто,
що пам"ятає двох закоханих і поцілунки слізні,
неначе гімн коханню, там лунає пісня.

Я так люблю тебе!
Кров вени в ланцюги плете.
Ця сила неземна,
їй забуття, як пісні цій, нема.

Чарівний голос знявся ввись, перемішавсь з вітрами,
Америка у відповідь моргнула ліхтарями.
Мов хвилі від гвинта  в далеких бризах океану,
затокою неслися ніжні звуки фортеп"яно.
Дивився місяць, як у море, у бездонні юнки очі,
читав там біль розлуки і тривогу ночі.

Як в театральнім дійстві, чи у оперній виставі
у вирі від гвинта з"являлись і зникали
шматки життя, перебігали, наче в пантомімі,
Америка в софітах і сумні обличчя в гримі.
Із наростання звуків все слабкііше билось серце
і чорним круком розпростерлись крила смерті.
Все розпочати заново благала долю вічність,
як реквієм коханню, понад морем лине пісня.

2012
© Ігор Федчишин (Борода)
© музика: Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2018 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні