укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.03.14
Роздрукувати твір

Максим Меркулов

З Івана Літоша

П'ю з жбану водицю...
Яка насолода!
Я смачніших напоїв
Ніколи не пив.

П'ю зі жбану водицю -
Життя нагороду:
Нею волю і долю
Свою окропив.

П'ю зі жбану водицю,
Жебрак і небога,
І дарма, що в житті
Не приймав - дарував.

І благеньке взуття
Натира мені ноги,
Ніби з Мінська до Гомеля
Шлях подолав.

П'ю зі жбану того,
Що як світ метушливий,
Розколовся... По грудях
Роки потечуть.

П'ю зі жбану: філософ
І дурень спесивий...
П'ю зі жбану і знову
Рушаю у путь.


Оригінал

П'ю са жбана вадзіцу
З такой асалодай,
Нібы лепшых напояў
Ніколі ня піў.

П'ю са жбана вадзіцу -
Жыцьця ўзнагароду,
Быццам волю і долю
Я ёй акрапіў.

П'ю са жбана вадзіцу,
Жабрак і нябога.
Хоць часьцей у жыцьці
Ня зьбіраў - аддаваў.

І стаптаны абутак
Скрывавіў мне ногі,
Нібы зь Брэста да Гомеля
Правандраваў.

П'ю са жбана таго,
Што як сьвет перакулены.
Па грудзях, быццам кроплі,
Гады пацяклі.

П'ю са жбана вадзіцу,
Філосаф і дурань.
П'ю са жбана...
Стаміўся на грэшнай зямлі.

2012
Київ

Іван Літош - білоруський письменник, який жив і творив у нашій країні. Поет, перекладач, колишній педагог, він щиро любив братній український народ і його мову. Більшість творів митця пронизано пекучим болем за долю рідної землі - Білорусі, а також палкою вірою в майбутнє своєї багатостраждальної Батьківщини. У 2005 році Іван Юхимович завершив свій земний шлях.  Даний переклад є вшануванням пам'яти цієї непересічної людини.

© Максим Меркулов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні