Ай – босі плечі у смерічки.
Прийми це страсне; я+ти –
І парні іскри срібла на вечерю.
Хмільні ковтки, сум’ятні вдихи,
влучна вульгарність парфумеру,
щоб не любити рим й шизи.

Квіти і золото обручки пальця.
Ще молода нескромність ув очах.
На сонце мружачись скривившись,
картинно охати: у в мене жартівниця.
Волосся, щічки, ніс, вуста, рум’яний язичок.
Ти не - втомилася, а – мені страшно: я+ти!

Іду до лих – на перелом душі.
Потерті шорти, вигорілі капці.
Несвітський капелюшок  твій усміх.
І на весь день халіфові  пляжі.
Навушники, і плеєр – оце літо
Все замакітрилося в повній голові.
«А може все забудемо навік?».