Ай – босі плечі у смерічки. Прийми це страсне; я+ти – І парні іскри срібла на вечерю. Хмільні ковтки, сум’ятні вдихи, влучна вульгарність парфумеру, щоб не любити рим й шизи. Квіти і золото обручки пальця. Ще молода нескромність ув очах. На сонце мружачись скривившись, картинно охати: у в мене жартівниця. Волосся, щічки, ніс, вуста, рум’яний язичок. Ти не - втомилася, а – мені страшно: я+ти! Іду до лих – на перелом душі. Потерті шорти, вигорілі капці. Несвітський капелюшок твій усміх. І на весь день халіфові пляжі. Навушники, і плеєр – оце літо Все замакітрилося в повній голові. «А може все забудемо навік?».
|