В понеділок, по Великдню
є в нас звичай дуже видний -
юнаки дівочу вроду
випробовують на воду.
Якщо зваба та правдива,
якщо дівчина вродлива -
то і води не боїться
й, знай собі, лише сміється.
А якщо краса у фарбі:
то й вода непевних барвів
і дівчина ледь не плаче,
й горе-сміх тобі, юначе, -
обіллють тебе до нитки,
щоби гонор лишній змити.

Було б добре депутатів
нам водою обілляти,
щоб побачити всім людом,
що із них насправді буде,
і якого вони цвіту,
чиї по природі діти.
Якраз після Паски
змиємо з них маски.
Ото втіха буде!
Спробуємо, люди?