В понеділок, по Великдню є в нас звичай дуже видний - юнаки дівочу вроду випробовують на воду. Якщо зваба та правдива, якщо дівчина вродлива - то і води не боїться й, знай собі, лише сміється. А якщо краса у фарбі: то й вода непевних барвів і дівчина ледь не плаче, й горе-сміх тобі, юначе, - обіллють тебе до нитки, щоби гонор лишній змити. Було б добре депутатів нам водою обілляти, щоб побачити всім людом, що із них насправді буде, і якого вони цвіту, чиї по природі діти. Якраз після Паски змиємо з них маски. Ото втіха буде! Спробуємо, люди?
|