укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.20
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Человек, который сидит

Роме Скибе


Летят самолеты, лежат погосты, горят аутодафе;
Бездарная эра кровавой струйкой в песочных часах течет…
Послушайте правду о человеке, который сидит в кафе
И ждет, пока явится третий ближний и молча оплатит счет.

Ржавеют приклады, линяют флаги, из клешей шьют галифе;
Республики плавятся в деспотии, коньяк замерзает в грог:
Меняются моды, уходят годы, – а он все сидит в кафе
И знает, что сверху, над барной стойкой, за ним наблюдает Бог.

А кто-то вопит ему, что он – «демон», что «дни его сочтены»;
Что, если он «кончит», то в любке-дурке да в мамке сырой тюрьме…
Он нежно смеется: ему противны кликуши и крикуны,
Дворцы на костях, на поминках свадьбы и фантики на дерьме.

От ершалаимского дня Нисана – до русского января:
Чего не случится в подлунном мире, пока человек сидит!
Рождаются дети, тускнеют звезды, вспять к рекам текут моря, –
А он все сидит, и барменша Люся целует его в кредит.

За время отсидки по стенкам бара щетиной взойдет трава,
И рухнут руины, как на Подоле хипповые главари;
И дети за партами будут громко на память учить слова,
Духовную мощь его растранжирив на школьные буквари.

И снова все стихнет, и лягут папы с кроссвордами на софе;
И будет господствовать вездесущий, великий и мерзкий быт…

Вы знаете правду о человеке, который сидел в кафе,
Но самое страшное в этой правде, что в нас он  – давно убит.
                                                                                                                                   18, 19 февраля 2011 г.

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні