Свiтлана-Майя Залiзняк А тебе не потрібно нікому За Іриною Субботіною Ти красива і зустрічам рада. Не згубивши глузду в содомі, Забуваєш себе заради... А тебе не потрібно нікому. Ти цвіла, укривалася бростю, Розставляла крапки і коми. Розкриваєш єство нарозтіж... А тебе не потрібно нікому. Ти прихилиш високість літню, У Едем поведеш по соломі. У дорозі поділишся хлібом... А тебе не потрібно нікому. Пробачаєш святеннику, юді, Вже радієш вітру і грому, Допоможеш звірині і людям... А тебе не потрібно нікому. Так і Бог у гріховному світі Кличе нас... Днів оманливе коло. Нам так хороше - дома, на вітті... А Його не потрібно нікому. -------------------------------------------------- А тебя никому не надо Ты приветлива и красива, Знаешь тайны любви и ада. Забываешь себя во имя... А тебя никому не надо. Не жалеешь добра и силы, Отдаёшь и не ждёшь награды, Раскрываешь всю душу миру... А тебя никому не надо. Ты растратишь большое небо, Красоту Эдемского сада, Не устанешь делиться хлебом... А тебя никому не надо. Принимаешь всё то, что будет, И любому привету рада, Ты бежишь нараспашку к людям... А тебя никому не надо. Так и Бог в этом грешном мире К нам взывает... Но вот досада! Нам уютно в своей квартире... А Его никому не надо...
|
2010 © Свiтлана-Майя Залiзняк |