| Ярослав Iвашкевич. Мапа погоди 1977 ..Обійти зони зливи і грому
 і шукати тільки тіней та погоди
 
 Адам Міцкевич
 
 1
 
 Mari mossi, або ж інакше кажучи рухи морів
 Не дивися туди на північну сторону
 
 Ти прийдеш іще в темний час на залізний балкон
 і взявши мене за руки ти поглянеш на полум'я
 яким куриться уночі біла Етна
 ти прийдеш подивитися білою як Етна
 і холодною як сніги
 
 Разом поглянемо на ніч як на вічність
 на муарі під стосами як на вир існування
 і зітхне запахом могили і мімози
 вічності і кружляння зірок і моїх віршів
 
 Ти прийдеш уночі на балкон і ми поглянемо разом
 ми будемо разом слухати шелестіння зірок і пір’я
 якими шелестить шестикрилий серафим
 під куполом зірками викарбуваним у безодні
 
 Слухай мене то я говорю
 і він говорить в мені
 
 2
 
 З лівого боку при західнім вітрі
 ніби залишається життя
 і шторми і хвилі наче з картону
 і картонні маски
 і шовкові маски
 і коронне
 
 часом бляшане як собачі намордники
 
 Як на морі
 як зморшки мусліну
 та і то що мені сказали
 сьогодні
 вчора
 позавчора
 також немовби стежки, рясні з мусліну
 
 і часом залізні колючки
 
 І хвиля розходиться
 зліва направо
 
 3
 
 Гуркоту тихе повеління
 Зимове жовтих свічок паління
 Розливу світла висовування
 З-за хвилі дими і полум'я
 
 Чорнявих хвиль мовчазні видіння
 Чорних священиків співців вічного моління
 Вічних богослужінь визначення
 Морозів і вітрів переміщення
 
 І блискавки і туман…
 
 
 
 4
 
 Посередині струменіє високий фонтан
 не вір мнимій погоді регіону
 
 підшкірно у вінах пливе кров і холоне
 не має тут фруктів не має
 чудових слів
 
 туги також немає тут розпач панує
 як же туга може протистояти?
 
 віночки квітів обпалені водою
 вкам'яніють надгроб’ям  в старі пам'ятники
 
 холодна вода тілу твоєму буде холодно
 підземелля не обереже ані нарциси ані троянди
 
 Розпач погоду наворожить регіону
 ти чуєш її тихе слово у цих надгробних бурульках
 
 О фрукти! О банани! - О солодка ожина!
 висланці з води озера що сірим виблискують
 
 цей фонтан то сокира що голови зрізує
 і яка червону кров зрізує в срібне морозиво
 
 5
 
 Не принаджуйте самі себе  коли раковина а ля Botticelli
 Винирне з яскраво-голубої купелі
 З кардиналом в малиновій матерії чи з Геленою у білім
 
 Колір погод не несе мабуть тільки підсилює
 Шали вирів і безрозсудні паруси надуває
 Понесе тебе до місця де вітер льодом хльоскає
 
 Щогли наче гнізда святині підіймають штандарт
 І яріють ганчірки палахкотливих образів як жар
 Що здіймає божі очі дерев тягар
 
 Ах, не довіряй погоді Завжди найпевніше
 Зі всіх щасть і великих і малих те, що найменше
 
 
 6
 
 Справжня погода під пуком папороті
 зростають там білі гриби рижики і soplice
 
 І мурашки, що бігають по жіночних ікрах
 відтак краще губами пробігали молодці
 
 Які ж то губи були пристрасні та невправні
 як би я хотів сам поцілувати - але то думка лукава.
 
 Я буду включати погоду раків і спаржі
 ніхто не побачить уночі що я оголений
 хіба що мудра і обережна Telimena *
 
 (3 лютого Палермо)
 
 Telimena - персонаж з поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича
 
 7
 ...місцями дощ, місцями погода…
 (із старого календаря)
 
 Місцями дощі місцями погода
 місцями чорно зелено місцями
 місцями степи а місцями води
 може рожевий може багряний.
 
 Хворі місцями і місцями здорові
 місцями смішно до сліз часом смішно
 часом під ногами а часом над головою
 часом на Маршалковській а часом в Лешно**.
 
 Інколи у твоїй руці часом в моєму слові
 інколи у Ставіському*** часом на Сіцілії
 часом на темній стороні або ж на ясній стороні
 часом всіх підманить найчастіше нікого не обдурить.
 
 ***Ставіські (пол. Stawiski) — місто в північно-східній Польщі. Належить до Кольненського повіту Підляського воєводства.
 ** Лешно (пол. Leszno, нім. Lissa) — місто в західній Польщі між Вроцлавом та Познанню.
 
 8
 
 Літня музика літнього туману вкриває
 обличчя скульптур дерев і никлі рослини
 голос твій відзивається наче щебет птаха в далині
 тінистий втомний і такий лякливий.
 
 Сплетені із зимових сталактитів завіси
 перед Ним ми є пилом порохом нічим
 небезпечно захований в долоні золотої миски
 інший чорний туман сходить на святе обличчя.
 
 І то є наше життя: туман острах золоті тіні
 і очі які усе наскрізь узріли
 і попри боротьбу розпач страховиння
 палають помаранчі і квітнуть мигдалі.
 
 9
 
 Погода лісу нехай буде з тобою
 промінь що пробився через два листи дубу, пташка Зігфрида, що розповідав про сплячу красуню, шурхіт гілки, шурхіт лісу Ліста і Вагнера, лісу шидловського*, де вбито Адзя, дуба, що висить в нас над роялем, погода лісу
 погода погода
 
 
 Погода води нехай буде з тобою
 води ставу і води озера, яке так ти любиш, струмка з-під Кошистої і струмка з-під Чорного Ставу, гладкої поверхні затоки Палермо і слабкого прибою під Сопотом, погода води
 погода погода
 
 Погода бурі нехай буде з тобою
 погода сизої хмари і зелених блискавиць, обірваних парусів, погода Міранди, погода бурі, погода озера Ґенесарет  хай тебе втішить
 погода погода
 
 Погода неба нехай буде з тобою
 перев'язі Оріону, блиску Плеяд, співу лебедя, що летить вгорі, простору галактики, об'єму туманності, антиречовини, погода небуття
 погода погода
 
 Погода часу нехай буде з тобою
 твого часу і часу зоряних годинників, погода клепсидри, яку відвертає суддя Іванни, простір від нас до нас, затьмарення до затьмарення, часу, стиснутого в пружині та часу, зібраного в гаснучому сонці
 погода погода
 
 Погода дому нехай буде з тобою
 ясного дому, накритого столу, білого сиру, молока, кави, вишні, дрібних предметів, походження яких ми тільки знаємо, фотографій, про які ми тільки щось знаємо, Іренка, Тадзьо, пані Водзиньська, облич, які з нашого бюро увійдуть до підручників, та вже назавжди, погода кімнатних рослин, ялинок, алое, погода наших собацюр
 погода погода
 
 Погода землі нехай буде з тобою.
 
 
 * Ліс у шидловськім повіті Польщі.
 
 10
 
 Місяць як той кролик поміж хмар підстрибує
 У тіні не видно кладовищенського вінка
 Я боюся завжди цього місяця ніби він
 Раптом може прийти у образі малятка
 
 Прийди і сядь рядом зі мною тут на гробниці
 Послухай трохи слів моїх то буде недовго
 Розбіглися плеяди по небу як ягниці
 Лебідь відлетів в простір зірковою дорогою
 
 Ти не покидай мене тут самого
 Коли відлітають зірки і боги
 Послухай простого мого слова
 Бо вже ніхто інший так до тебе так
 не промовить.
 
 |