укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.09.24
Роздрукувати твір

Алеся Тарле

***

"Тебя во мне так много, что порой
                            Мне кажется, что "я" - одни осколки...
                            И я не знаю, сколько, сколько, сколько
                            Мне прятаться под маской и игрой?!

                            Так хочется, чтоб масть ложилась в масть,
                            Чтоб не внушали ужас эти лица..
                            Я знаю, что нельзя в них раствориться,
                            Чтоб не упасть с каната, не пропасть,

                            И я пытаюсь верить и любить,
                            Как будто в прошлой жизни не осталось
                            Разбитых окон... Чёрт, какая малость,
                            И как же это трудно - просто быть.!

                            Быть в чьей-то жизни, памяти, судьбе
                            Пусть не главой, но всё-таки страницей.
                            Я так устал быть перелётной птицей.
                            Я так... Я так скучаю по тебе!"
                                                              Михаил Мамаев

<<<
Тебе в мені буває забагато
Здається: все уже розбито вщент…
Не розумію, скільки можна ще
Під маскою ховатися та гратись?

Так хочеться, щоб масть лягла до масті,
Щоб не жахали подивом обличчя,
Бо знаю я: сховатися в напасті -
Не можна, щоб із неба не звалиться.

Долає втома знов перелітати.
Я намагаюсь вірити й кохати
Так, ніби там, в минулому житті, -
Не залишилась скла розбита тінь.
Та як же важко просто існувати!
Чи в пам’яті, чи в долі – бути «Нами» -
Якщо не розділом – спливати лиш рядками…

Я так… Я так скучаю за тобою!

2009
Київ
© Алеся Тарле
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні