Ти зі мною полеж просто так... Звільна вищає, пнеться отава. Супокій на усіх фронтах – Як предтеча мегарозправи. Тил, як завше: кругом свої... Перламутр, позолота, ланець... Як метеличок на вогні, Линь зі мною у чорний танець. Людно... Лик би – під паранджу! Дні як дні: зависає, глючить. Ляж рівніше, як я лежу, На пекельний матрац колючок. Десь: левкої, вежі, мости, Пепсікольний фонтан, личини. Ця безвихідь тягуча... І ти... І красива чужа дитина. Табір знищено. Пада п’ятак... Зверху решка. Пожар на Нілі. Ти зі мною полеж просто так, Щоб нас разом - у савани білі. ------------------------------------------------------------------------------------ Євгенія Більченко Жрица Полежи со мной просто так… Вслед за травами всходят травы. Миг затишья на всех фронтах Как преддверье большой расправы… С тылом – ясно: они, они… Мелкий глянец дешевых стаек. Словно бабочку на огни, – Приглашаю на черный танец. Людно… Спрятаться б – в паранджу! Жизнь как жизнь: зависает, глючит. Ляг ровнее, как я лежу, На горячий матрас колючек. Где-то: башни, мосты, цветы, Пепсикольный фонтан девчонок… Безысходка – и все. И ты… И красивый чужой ребенок. Взорван лагерь. Упал пятак Решкой кверху… Пожар на Ниле. Полежи со мной – просто так, Чтобы вместе похоронили… 25 июля 2009 г.
|