укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41086, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.16
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Мелхола

              І Давида полюбила донька Сеула, Мелхола.
                Сеул думав: віддам її за нього,
                 і вона буде йому тенетами.
 
                               Із першої книги Царств.

Цареві причинному грає юнак,
І ніч нещадима конає.
Він голосно кличе зірницю, відтак
Примари-жіхіття вбиває.
Вже цар промовляє у келих долонь:
“В тобі пломеніє чудовний вогонь.
Радій – за ці ліки прекрасні
Дарую і доню, і царство.”

Царівна - півпогляду лиш на співця.
Не треба їй пісні, не треба вінця.
В душі її туск і обида,
Та хоче Мелхола - Давида.
Мертвотно-бліда, лиш вуста палахтять,
В зелених очах - вільга скруха,
Леліє сукенка, грайливо дзвенять
Браслети, сповільнені рухи.
Немов таїна, мов праматір Ліліт!
Проказує млосно під шерехи віт:
“З отравою, певно, пила я нектар.
Потьмарився звільна мій дух.
Ганьба, соромота - іду на олтар...
Мандрьоха, розбійник, пастух!
Та жоден вельможа зі свити
Не схожий чомусь на Давида...
І сонця проміння...  й зірок безгоміння...
І зимні обійми планиди...".


2010


----------------------------------------------------------------------------------

Анна Ахматова


Мелхола



                      И возлюби Мелхола, дочь Саулова, Давида,
                      И рече Саул: дам ему ю, и будет ему в соблазн.
                                                        Книга Царств

     И отрок играет безумцу царю,
     И ночь беспощадную рушит,
     И громко победную кличет зарю,
     И призраки ужаса душит.
     И царь благосклонно ему говорит:
     "Огонь в тебе, юноша, дивный горит,
     И я за такое лекарство
     Отдам тебе дочку и царство".
     А царская дочка глядит на певца,
     Ей песен не нужно, не нужно венца,
     В душе ее скорбь и обида,
     Но хочет Мелхола - Давида.
     Бледнее, чем мертвая, рот ее сжат,
     В зеленых глазах исступленье,
     Сияют одежды, и стройно звенят
     Запястья при каждом движеньи.
     Как тайна, как сон, как праматерь Лилит!
     Не волей своею она говорит:
     "Наверно, с отравой мне дали питье,
     И мой помрачается дух,
     Бесстыдство мое - униженье мое,
     Бродяга, разбойник, пастух!
     Зачем же никто из придворных вельмож,
     Увы, на него не похож!..
     А солнца лучи... а звезды в ночи...
     А эта холодная дрожь..."

     1959-1961

2010
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні