укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.03.16
Роздрукувати твір

Анатолій Криловець

Київ. Першотравневий похорон 1986 року





                                   85-й річниці ленінської статті “Партійна організація
                                і партійна література” присвячується





Спека нестерпна. Гарячі асфальти.
Котиться хвиля: “Ти щастя знайшла…”
Суне юрмовисько за катафалком.
“…Сонцем свободи, як цвіт, розцвіла.

Слава!..” Над світом пливе домовина.
Преса німує. Хто ж там помер?
Слава! На цвинтар несуть Україну
На білім тижні, в чистий четвер.

Неба блакитного зганьблена крайка
Трусить над містом чорнобильський прах.
Зверху над небом – партійна китайка.
Чом ти жалобний, державний наш стяг?

Як повели Україну совіти
Довгим етапом в ясний комунізм,
Першим було репресоване жито
За буржуазний націоналізм.

Верхні мільйони косив потім голод
(Ой, десять тисяч, гуманні святці!),
Гупав несхибно диктаторський молот,
Серп не здригнувсь у державній руці.

Шлунки в совітів були, наче кремінь.
“Всіх перетравим!” – учитель учив.
Непослідовних поглинула темінь –
Внутрішніх більше нема ворогів.

Дезактивовану на спільній лаві,
Вклали Вкраїну в союзну труну
І понесли, згуртувавшись у лави,
Дружним парадом у путь осяйну.

Вкрила червона китайка столицю.
Похорон виливсь у свято бучне.
Радо виляв Володимир Щербицький
Правою ручкою в небо сумне.

Так. Ми народ безпорадний, сліпенький.
Треба вести нас, бо втрапимо в ніч.
Тому і став при бульварі Шевченка
Той Володимир – котрий Ілліч.

З пагорба князь Володимир шле докір:
“Хто не злякається хрест мій нести?
Дніпре! Стогнати ти будеш допоки?
Час тобі, Дніпре, уже заревти!”

…Ввечері люди з собору вертались.
Урізнобіч розтікались струмки.
Тихо й скорботно пливли по кварталах
Страсні чи то… поминальні свічки…

Смутна душа України. Не спіте!
Ще погребальна китайка впаде.
Небу всміхнеться зацьковане жито…
Люди, чувайте! Великдень – гряде!

1990
© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні