Я – розчарований перетворювач всесвіту. С. Лем Дуже куце століття – позаду образливо мало... А. Макаревич Наше все вже пройшло, а чи, може, іще не настало, Ми – як гості незвані на ваш божевільний бенкет. Надто куце століття – можливо, образливо мало, Дуже довгий в нас шлях, знамено ж на вітрах затонке. Hас завжди було мало, зосталось тепер небагато, Ми казали про світло – і злили без толку сліпця... В темноті десь позаду дороги тієї початок, А попереду темінь, й дорозі не видно кінця. Ви завжди впізнавали чужих – і звірино метались: Куля – плата за думку, й вогонь – гонорар за слова... Врахували уроки, і тому мудрішими стали, Усвідомивши, що і нікчемність теж має права. Hе дивіться на нас в передбаченні рухів різкіших, Ми не рвемось в месії – не треба нам шепоту вслід! Ми без бою підем – не готуйте сокиру гострішу, Вам залишим тягар надаремно потрачених літ. Ми підем. Ми втомились. Ми просто махнули рукою, Виправляти цей суєтний світ ми не хочем давно! В боротьбу ми не вірим, не світла ми ждем, супокою, Дайте нам відпочити. Бенкет хай трива все одно... * * * Я – разочарованный преобразователь вселенной. С. Лем Слишком короток век – позади до обидного мало... А. Макаревич Hаше время прошло – или, может, еще не настало, Мы – незванные гости на вашем безумном пиру. Слишком короток век – может быть, до обидного мало, Слишком долог наш путь, слишком тонок наш флаг на ветру. Hас всегда было мало, и ныне осталось немного, Мы твердили о свете – и без толку злили слепца... В темноте позади начинается наша дорога, Темнота впереди, и дороге не видно конца. Вы всегда узнавали чужих – и бросались, зверея: Пуля – плата за мысль, и костер – гонорар за слова... Мы уроки учли, и поэтому стали мудрее, Осознав, что ничтожество тоже имеет права. Hе смотрите на нас в предвкушении резких движений, Мы не рвемся в мессии – не надо шептаться нам вслед! Hе точите топор – мы уйдем без боев и сражений, Оставляя вам бремя впустую потраченных лет. Мы уйдем. Мы устали. Мы просто махнули рукою, Мы давно не хотим исправлять этот суетный мир! Мы не верим в борьбу, и не света хотим, а покоя, Дайте нам отдохнуть. И пускай продолжается пир...
|