Я – розчарований перетворювач всесвіту.
С. Лем
Дуже куце століття – позаду образливо мало...
А. Макаревич
Наше все вже пройшло, а чи, може, іще не настало,
Ми – як гості незвані на ваш божевільний бенкет.
Надто куце століття – можливо, образливо мало,
Дуже довгий в нас шлях, знамено ж на вітрах затонке.
Hас завжди було мало, зосталось тепер небагато,
Ми казали про світло – і злили без толку сліпця...
В темноті десь позаду дороги тієї початок,
А попереду темінь, й дорозі не видно кінця.
Ви завжди впізнавали чужих – і звірино метались:
Куля – плата за думку, й вогонь – гонорар за слова...
Врахували уроки, і тому мудрішими стали,
Усвідомивши, що і нікчемність теж має права.
Hе дивіться на нас в передбаченні рухів різкіших,
Ми не рвемось в месії – не треба нам шепоту вслід!
Ми без бою підем – не готуйте сокиру гострішу,
Вам залишим тягар надаремно потрачених літ.
Ми підем. Ми втомились. Ми просто махнули рукою,
Виправляти цей суєтний світ ми не хочем давно!
В боротьбу ми не вірим, не світла ми ждем, супокою,
Дайте нам відпочити. Бенкет хай трива все одно...
* * *
Я – разочарованный преобразователь вселенной.
С. Лем
Слишком короток век – позади до обидного мало...
А. Макаревич
Hаше время прошло – или, может, еще не настало,
Мы – незванные гости на вашем безумном пиру.
Слишком короток век – может быть, до обидного мало,
Слишком долог наш путь, слишком тонок наш флаг на ветру.
Hас всегда было мало, и ныне осталось немного,
Мы твердили о свете – и без толку злили слепца...
В темноте позади начинается наша дорога,
Темнота впереди, и дороге не видно конца.
Вы всегда узнавали чужих – и бросались, зверея:
Пуля – плата за мысль, и костер – гонорар за слова...
Мы уроки учли, и поэтому стали мудрее,
Осознав, что ничтожество тоже имеет права.
Hе смотрите на нас в предвкушении резких движений,
Мы не рвемся в мессии – не надо шептаться нам вслед!
Hе точите топор – мы уйдем без боев и сражений,
Оставляя вам бремя впустую потраченных лет.
Мы уйдем. Мы устали. Мы просто махнули рукою,
Мы давно не хотим исправлять этот суетный мир!
Мы не верим в борьбу, и не света хотим, а покоя,
Дайте нам отдохнуть. И пускай продолжается пир...
|
