Опубліковано: 2008.11.30
Володимир Вакуленко-КМоє утробне містоЩе одне місто травмоване, вписане в фоліо мертвих – Комети ґрафіті облизують, обличчя забризкують сажею. Заліплено липи липким і вже не побачиш манер тих, Що заощаджені диханням належачи спільному важелю. Шкода, що та ампула слів, у душах давно заблокована. Забава дорожніх ротів - упіймати авто автостопами. Диким стараєшся жить, усвідомлюєш, що нам бо війна Згодилася б хрестити утробу своїми широкими стопами. У шпаклівці шпитальних шипінь шипи упинаються в пам'яті - Достатніми дозами роздуми в кишенях розлазяться рештами. Важкі сублімовані сльози чаклунським гіпнозом розтягнуті У вирлі забутих будинків домашніми псевдоарештами. 23.1о.2оо8
|
2008 Харків :( © Володимир Вакуленко-К |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.