Опубліковано: 2008.11.30
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Володимир Вакуленко-К

Моє утробне місто

Ще одне місто травмоване, вписане в фоліо мертвих –
Комети ґрафіті облизують, обличчя забризкують сажею.
Заліплено липи липким і вже не побачиш манер тих,
Що заощаджені диханням належачи спільному важелю.

Шкода, що та ампула слів, у душах давно заблокована.
Забава дорожніх ротів - упіймати авто автостопами.
Диким стараєшся жить, усвідомлюєш, що нам бо війна
Згодилася б хрестити утробу своїми широкими стопами.

У шпаклівці шпитальних шипінь шипи упинаються в пам'яті -
Достатніми дозами роздуми в кишенях розлазяться рештами.
Важкі сублімовані сльози чаклунським гіпнозом розтягнуті
У вирлі забутих будинків домашніми псевдоарештами.
      23.1о.2оо8

2008
Харків

:(

© Володимир Вакуленко-К
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16604/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG