Василь КузанMitsubishi. Троє в салоніО.Л., М.Р., С.Ф. 1 О.Л. Ти поїхала додому Чи від дому, Чи від себе. Я впіймав твої долоні У полоні Білих хмар. Твій літак махнув сакрально Перевтіленням прощань. Тінь майнула, Ти зосталась. Мов царям заморським дань, Мов тепло Над срібним Ужем… Я хотів би Бути мужем. Я хотів би Бути… Щось Переходить в інший вимір – Хтось купує Mitsubishi Через ті листочки Три. Ти Вимрій те, Чого немає. Цей трамвай бажань вертає Нас у космос Самоти. 2 М.Р. На світанку Читаєш танку, Хоку чи Іще коротшу Дозу сенсу, Сексу Чи… Секундомір Твого оргазму Немов ковток Німого спазму Покотиться По горлу. Там Вже набубнявіла весна. Її розп’яв Короткий день… Мов у гнізді У Кена Кізі, В оточенні земних колізій В мовчанку грається війна. Пішла вона! Пішла! Вона? Чи він?! У Mitsubishi. Спокуси котяться Коти – Обсіли світ, А світло колом Біжить довкола. Перебором Час на гітарі грає, Гріє, Немов Ґрааль. На підвіконні Сибірський кіт У позі «лотос» Зі світу злизує Вершки. 3 С.Ф. Шукати дно безодні. Безборонно Орати поле дня Без борони, Брести по морю – Солі по коліна І мало так – Майже нема Води. Веди́. Чи ве́ди? Де ота зоря, Що світить десь Комусь? А, може, доля На тім кінці затоптаного поля Криницю копле? Крапає… Веди! Веди мене у марево омани – Там відцвітають Мальвами Тумани. Десь там, Далеко, Недосяжно, В лісі Чекає нас Емблема Mitsubishi. |
2008 © Василь Кузан |