укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41043, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.09.03
Роздрукувати твір

Валерiя Богуславська

***

Володимир Строчков

***
Патиком відштовхнувшись, блок, перешерстив
Прип’ять а чи Дунай,
вшосте, всьоме приміривши
глибокодумно
фарватер мистецтва –
           мотив,
де не думай, а краще думай –
з мисленнєвого виру чи вирине
мис почувань – чи не стерся?
Спливаємо в самміт з метою набуть
моноритм
містких іноформ, що вишкрябують
днищами банки,
череда інотаврів у наш заплива
лабіринт,
їхні лики личковані в довгі плиткі
інорамки,
дрейфують у гавань, поганський мов
іконостаз,
грубезними мантрами мають в глибинах
ангарних,
в перлистих бистринах і плесах сітківкових
страз,
фасеточних фраз їх окатих ікринок
коханих.
Їх щелепи пришелепуваті
зажовує кислота
у соус шлунковий, у джус –
є пробіли в проблемах,
і плями, вже парні, полонить  свята
простота,
яскрава корозія в явках контактів
і клемах.
Веслом звеселившись, у вереск пірни
під шумок,
приблизно у сьомім промацай праматір
коліні.
Знічев’я у черево пре набубнявіле
двійко думок:
які то, по всьому, колеги в нас
вузькоколійні,
наскільки кільчаста черва,
її інтелектуазний інтим
мертвою хвилею хвицає
фарватер культури,
коли караван презентацій –
один за одним –
мейнстрімом струмує, здійнявши
фуршет на котурни.
В подібну путину улов багатющий
наснив
криводумних креветок, ще й кращого
зоопланктону,
в нім фосфоресценція гущі тисменицьких
слів,
поживніш криптонімів критики,
навіть Платона.
Не світить у вольтах Вольтер
і в амперах Мольєр,
фільтруючись в платівках
культурграційних корсажів
наскрізь улітарних
постконцептуазних маньєр
пастозних модернів, жульєнів
та ін. вернісажів.
По темних глибинах раптово спливуть
косяком,
а то поодинці безрозмірні, блеф,
хіроманти.
Есхатологічний ще висновок поки, на щастя,
зником,
та скатологічний, дозрівши, стає
на пуанти,
багровий з натуги, він крекче,
аж кривиться рот,
у прагненні, впрівши, Могутнішу Купу
накласти
за Гіннесом вкупі з Бедекером,
адже от-от
монстри велетенські і світ почуттями
намастять.
Хитає по соросах шмідтових
ґрантомалят,
культуромультурі небачений мріється
нерест,
масметамистецтво спливає нагору
           без втрат,
годуючи бугаєтаврів
російських америк.
Гінким паганелем болотяних, блат,
пухирів
лавірують поміж лататтям балетні плиткі
іномерки,
бомбаж, барботаж, епатаж,
бурмотіння амбрів,
вулкани, і гейзери, і лікувальні
мультурфеєрверки.
Вусатий блювал випірнає з незмірних
глибин,
фільтруючи огляд дрібного весластого
криля.
За мить вже дізнаємось, хто більше був
голубим –
Бєлінський, Вишневський, Шевченко –
кого бузиною накрили*.
Ми носом відчуємо, хто готував
цей мультурний прорив,
поглинутий хто контрацептом
жантильного шарму,
помазався в амбру китову і в мускус
щурів
і – чим ще мастить шестерінки свої
інокарма.
Чіпляю стилом і дрейфую в бездумчастий
стиль,
наприклад, в Таро і, по-перше, в Держцирк
без зупинки,
еск’юзтво довкруг обмина Сімплегади
і Сцилл –
струнке на котурнах, путанних пуантах,
навшпиньки.
Чимдуж воно рине у ясла міцних
іноферм,
до максі-жульєнів, пельменів, хінкалів
і мантів,
Сирени співають над млечними стоками
терм,
вчарує Цирцея взірцем – оксамитним
bel cantо’м,
глибоким, як щастя, чиї узбережжя –
кисіль,
замулене дно і вихляється русло
заклично.
Ступає нога, де іще не бувала.
Звідсіль –
мистецтво, плацебо, безсмертне,
прекрасне, блін, вічне.
__________________
* про Прип’ять, Тисменицю, Шевченка й Бузину – додані перекладачкою українські реалії


2008
Київ
© Валерiя Богуславська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні