укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42107, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.14
Роздрукувати твір

Володимир Самійленко

ПОСТУП (З ямбів Barbier)

А.-О. Барб'є

Навіщо придались, мій Боже, всі картини,
Що нам історія дає,
І досвід той тяжкий, що вічно для людини
З сумних пригод її встає?
Коли розпуста й зло так само будуть жити,
Як і в минулії віки,
Коли за всі часи чинити будуть діти
Все те, що діяли батьки?
Нещасні, навісні, ми голови квітчали,
І світ, дивуючи, радів,
Як ми в той літній день одразу всі співали
Свободі в честь величний спів.
Ми славили гуртом, у запалі святому,
Її, як злото, чистий вид;
Не знали ми тоді, що буде нам потому
З тії богині стільки бід.
Ми сподівалися небесного спокою,
Нам снилася ясна блакить,
А хмари сходились у нас над головою,
Щоб наше свято замутить.
І от тепер ми знов, як за часів неслави,
Розпусту бачили гидку,
Мерзенне зрадництво, кривавії забави
І дикую жагу скотську.
І знову бачимо, що й предки наші зріли,
Як кров'ю плинули річки,
Як уночі не раз нещасні неньки мліли,
Як сипались од куль шибки,
Як з помсти дикої царя вбивали люди
І билися в боях страшних, -
Палкий багнет жінкам проходив наскрізь груди,
Колов дітей на лоні їх!
І лютої доби злочинства всі колишні
За наших повстають годин,
І вже не певні ми, що світ в ході одвічній
Вперед пройшов хоч крок один!

1889
© Володимир Самійленко
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Некрот

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні