Опубликовано: 2013.02.24
Поэтический раздел: Переводы

Иван Редчиц

***

Ніл ГІЛЕВІЧ


***
Я навік закохавсь у твої краєвиди,
Знов освідчуюсь: о, краю мій дорогий!
Знов несу тобі в сповідь – тривоги і кривди,
І надії, і втіхи, любов, і гріхи…

Після довгих розлук і мандрівок я знову
Повернусь назавжди в затінь кленів твоїх.
Тільки з рідного долу і в рідній діброві –
Як не древом, то квітом зросту для живих.
1987


Ніл ГІЛЕВІЧ

***
Я хаджу закаханы у твае краявіды,
І шапчу як прызнанне: о, мой край дарагі!
Знов нясу табе у споведзь: і трывогі, і крыуды,
І надзеі, і уцехі, і любоу, і грахі…

Пасля доугіх расстанняу і далёкіх вандровак
Я вярнуся навекі у засень клёнау тваіх.
Толькі з роднага долу, толькі у роднай дуброве –
Як не дрэвам, хоць кветкай прарасту для жывых.

1987
© Иван РЕДЧИЦ
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/36047/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG