*** В застигле олово криниці Шептання злото шугоне... Якщо прогляне таємниця, І слово кинуте одне, Прокрає паволоку сіру, Розімкне лагідні вуста, Атласним ворсом надвечір"я Ізблисне з квітки і листа. Освітить цямрину, долоню, Здмухне із плесна пил-пергу, І блискотіннями сомонно Торкнеться вільгих щік і губ... 2015 Густое олово колодца Велит шептать, звеня о дно. И если тайна отзовётся, И слово пущено одно, Провалит зелень луч и слякоть, Возденет смирные уста И гладким волосом заката Блеснёт с цветочного куста. Ладонь тишайшую оглянет, С запястья отряхнув пыльцу, И жёлтоватыми огнями Скользнёт по влажному лицу. 2002 Автор першотвору - Людмила Нестуля
|