Знаєш, що найцікавіше? - Що? – Світу наволо Нема! - Пригадуєш ту страшну кришу, що видно було з вікна? Тепер замість криші зорі. Он, глянь, чи то не Волопас? А-а-а, точно-точно, учора стався якийсь колапс. Чи ти пам’таєш майданчик, на ‘кому грались дітьми? «Дай калачика, квачик»… Бачу безодню в пітьмі. Важко мені уявити, на чому стоїть наш дім. Чуєш, бетонні плити перетворились на дим. Ні-і-і, це же Шлях Чумацький. Як же ж його не впізнав?! Досить таки чудернацько тепер виглядає наш став: Гуси там плавали, качки, квакали жаби – і ось стало беззвучно лячно - по шкірі пробіг мороз. А раптом, кохано моя, ми залишились самі; замість планети – ми двоє і зоряне небо в вікні…
|