Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами |
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя |
Книга гостей автора
Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей
2009.05.26/ Розбите дзеркало/ Ростислав Смехов | |
Дуже красива й зворушлива поема, Світлано! Найвищий бал:) Тому й не промовчу - загальну картину псує та сама ложка дьогтю - опечатка "жмáкала". Бажано б виправити. Це ж не якийсь неперевершений неологізм чи глюк компа?? _____________________________________________ Дякую за оцінку й підказку, любий Ростиславе. То справді глюк, який виник під час копіювання. Комп так прочитав наголошену літеру а. Я про нього не знала. Вже виправила. Ще раз дякую! | |
2009.05.26/ Спасибі!/ Наталія Ліманська | |
Велике спасибі за відгук! Я виправила завдяки Вашому зауваженню. Дякую! | |
2009.05.24/ Радість/ Світлана З------К | |
Дякую за співпрацю, зичу нам обом - тепер : натхнення, полуниць, малини, інжиру, кавунів, персиків........пролісків...круїзів :))) Можливо..."круїзи" та "мандри" вставляти варто після кожного слова...))) | |
2009.05.20/ Цветок/ Ростислав Смехов | |
Світлана, звідки ж у Вас така туга? Прочитав Ваш поетичний твір і раптом усвідомив себе тим самим цветком:( Дивовижна символіка - найвищий пілотаж! Не сприйміть за підлещування, але я й сам би не проти вміти римословити у подібному стилі, але, мабуть, краще не соватися у цю царину:) Чимось нагадує Мангустів Висоцького ________________________________________ Щиро вдячна за добрі слова. Мені здається, що Вам із Вашим мовним чуттям варто соватися в найрізноманітніші царини, в тому числі й у римословіння. До речі, робота з римами надзвичайно корисна у плані збагачення словника, хоч Вам слів і не позичати. | |
2009.05.19/ Впадуть холодні білі пелюстки/ Марина Усенко | |
Нежно,очень мягко, полно света. Получилась бы неплохая колыбельная, но ритм грубоват. (извините, что по русски) | |
2009.05.18/ стаття/ Світлана Залізняк | |
Скористаюся з нагоди висловити своє щире захоплення сміливістю, професіоналізмом, розумом, які осявають статтю "До питань перекладу". (Як писав мені С.Т., " я в хорошому шоці"). Рухайся і в цьому напрямку. Снаги та однодумців! | |
2009.05.11/ хронотоп-топ-топ-тіп-тіп/ Ярина Мавка | |
Доброго дня, Світлано ! Ви виловили "блошку" в моєму вірші, за що дякую бо сама досить неуважна. А мені ось сподобався Ваш вірш про час та ентропію. Тільки усе таки час - відносний, на мій погляд :) Він може бути стрілою, може бути тягучим, як мед, може бігти підтюпцем ... це моє суб"єктивне сприйняття ____________________ Дякую за оцінку. А час, по-моєму, для кожного йде по-різному. Це річ така незбагненна, що аж страшно. Тому я про нього й намагаюся жартувати. :) | |
2009.05.08/ Cиньо. У лісі так синьо / Сергій Татчин | |
дуже теплі тексти. маю таку заввагу, що їх забагато для одного циклу. тим більше для дитячої тематики. дитячий віршик тре неквапом прочитати - полибитись, потупити... але я можу помилятися. (дописувач вже заслинявив конверта і старанно - щоб рівненько було - клеїть раритетну марочку - пурх!:) _________________________________ Вдячна за зауваження, виставлю їх окремо. Просто це була видана збірочка, то все разом і поставила (уже прочитала листа шановного дописувача. марочка прикольна. тепер виношую відповідь - це не буде довго, бо саме дотягла жадібні рученята до інету, то й пишу, поки ніхто не відібрав) :):):):):):):):) - безкінечні посмішки! | |
2009.05.07/ Дощ......../ Світ - Лана Залізняк ("Духовна столиця&) | |
У лісі під Зіньковом, певно, ще й досі так синьо... як у вірші твоєму. А в Полтаві - дощ... дощ... дощ... Калюжі, калабані, ковтьоби... Цвіте бузок... ПОЕЗІЯ :) :( :) Вибирай, що хочеш з цих посмішок.( Читаю Марину Матвєєву. Я в захваті хронічному. Заглянь на сторінку її. Люблю таку поезію). Натхнення ! Повесніння! Читачів! ____________________________________ Дякую, люба Ланочко! Тобі того ж у сто крат більше! | |
2009.05.06/ В бабусинім саду достигли сливи + Вночі приходила бабуся/ Олексій Кацай (Кременчук) | |
Світлано, вочевидь, ви дуже любили свою бабусю... Коли читав перший вірш, дрижаки по шкірі бігли. Для мене особисто - це перша ознака справжньої поезії :) І любові. Другий вірш, як на мене, більш розсудливий. Може тому він у рубріці "медитативна лірика"? Це ви інтуїтивно відчули? І ще таке запитання. *кахикає, знічено тупцюючи на місці* Мене дещо насторожив рядок "заснули вщерть засипані хати". Ви, звісно, краще знаєтесь на мові, але мені чомусь здається, що "вщерть" - це по вінця наповнювати зсередини, а не зовні. Я не правий? *червоніє, витіраючи спітнілі долоні об і без того витерті джинси* :) __________________________________________ Щиро вдячна за добрі слова. Бабусю любила справді дуже, й дуже тяжко переживала втрату. Аж так, що написала не лише кілька віршів, а й ліричну повість. Стосовно "вщерть": може, ви й не помиляєтеся щодо значення цього слова, але мені так здалося, що хати в дуже сніжну зиму (пригадуєте такі зими, коли вранці тато прочищає тунель від порога до хвіртки? *поправляє "вщерть" сиве волосся та намагається розгладити на обличчі столітні зморшки старої черепахи*) вже так засипані снігом, що ніби стоять у тій самій посудині, а вона ще виповнюється - просто вщерть! :) Страшенно люблю сільський зимовий пейзаж, особливо в нічну пору. Типу "Ніч перед Різдвом" абощо... | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11