укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
Світлана Козаченко RSS

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Повідомлення: *


2009.10.09/ А що мій вік?/ Сергій Осока
А ви думаєте, що саме вік додає найбільше досвіду? Я б не погодився...

А критикувати не буду. Ви не сприймете від мене нічого. А якщо так, то навіщо й город городити.
2009.10.09/ І знову ти/ Агнеса-Зухра Поросюк-Шарафутдінова
Я вмерла б від щастя, якби мені присвячували такі вірші як твій, Світлано. А поки шо тільки усні освідчення та море дарунків.
А віршованих з півдесятка - і ті лімерики...
Салют :-)
________________________________________________
Агнесочко, люба, не треба вмирати від щастя, від нього краще жити на всю котушку. Дякую! Мені віршів і зовсім не дарують - хто ж їде в Тулу зі своїм самоваром?
2009.10.05/ про всьо тих же Донів:(/ Татчин
та я вкурив що ґіспанський... а згадався Дон Карлеоне:)
з висновками не поспішаю... бо не читав роману.
от як допишеш, тоді... а що тоді - ще не придумав.
2009.10.05/ "Оця строфа нарешті досконала!"/ Татчин
/пробігав мимо - не зміг пробігти/
я -виключно для себе - вирішив переправити деклароване на "Оця строфа нарешті доконала!":)))
тішиться, що віднайшов неабиякие кредо на ближчий час.
________________________________________________
Ти піднімаєш мені настрій кожним рядком отут. "Доконала" - це ж просто... слів не підберу...
Що воно таке, коли на згадку про людину щоразу усміхаєшся й хочеться послати подалі всіх і вся, бо тобі добре?
Перепрошую за відвертість (намагається почервоніти, але не здатна до того зроду, тому фальш видно одразу)
2009.10.05/ Критика/ Сергій Осока
)))))))
Про "образився" й мови бути не може. Ви все правильно сказали.

Одначе чого ж Ви думаєте, що саме я на критику якраз і нездатний? Ви ж од мене її ще не чули, жоднісінького слова. Я в жодному разі не напрошуюся у Ваші критики. Мені більше хочеться, щоб хтось писав щось мені корисне, а не самому писати про когось. А запропонував, бо був такий душевний порив. Якщо наше невлад, то ми й назад.

І ще одне побажання маленьке. "Доброзичлива критика" і "конструктивна критика" - не одне й те ж. Поет має прагнути, щоб йому показали недоліки, а не похвалили. Похвала тішить і тільки. Вона нічого не розвиває. І якщо поет уже сказав собі, що нарешті сягнув досконалості, що жодні коректури і поради йому непотрібні, значить поступ його зупинився. І далі можна вже нічого не писати, бо сказати щось нове вже не вийде. Бажаю Вам, щоб у Вашому житті ніколи не настав день, коли Ви скажете "Оця строфа нарешті досконала!". І собі теж бажаю.
2009.10.03/ про Донів/ Сергій Татчин
дуже серйозна робота - весь Дон_Мігель.
(чомусь тут дописувачеві спадають на думку в першу чергу всі італійські дони... але він робить над собою неабияке зусилля й вертається до теми:) але читати отак кусками, з екрану, не годиться: роздрукую-но невеличку брошурку й заглиблюсь...
(роздруковує.... чутно як клацає степлер... ворушить губами... заглиблюється....... чутно голоси: ми його втрачаємо............. розряд!).
_____________________________________________________
Такої втрати я особисто не переживу...
Сподіваюся, розряд був ефективний.
Не поспішай із  висновками про мого Дона (він іспанський), бо ще не дописані дві частини, всього їх буде 12. А роман читав?
2009.09.30/ Про потреби/ Сергій Осока
Насправді потребу в критиці завжди має абсолютно кожен поет - починаючи від метра (з Шевченківською премією) і закінчуючи початківцем. Біда в тому, що не кожен цю потребу усвідомлює.
2009.09.21/ Якщо потрібно/ Сергій Осока
Якщо маєте потребу, можемо взяти якийсь вірш і розібрати його. Не тут, звісно. Можна по електронній пошті.
2009.09.19/ "без імен"/ Кася
А з ними ліпше...
2009.09.18/ Мені подобається/ Сергій Осока
Мені подобається те, що у ваших поезій різні настрої. Одна моя знайома поетеса (без імен) напрочуд сильно пише. Але всі її вірші похмуро-сугестійні, містичні. Ну з 5 їх можна прочитати, а на шостому - набридає.

Між іншим, це дуже важливо - не загрузати в одній інтонації. У Вас це дуже добре виходить.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні