Василь Кузан

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.08.03/ До - ре/ Сергій Руденко
	На фото (якщо вірити вченню Ч. Дарвіна) усіх нас спільний "родич", а нині артист цирку, маю надію, ще живий, поважний такий "мавпур" на ймення "Доллар".
	2008.08.03/ Візит у відповідь/ Сергій Руденко
	Дякую, пане Василю, що зайшли в гості! За добрі слова, дякую! Завжди з цікавістю читаю і Ваші вірші, яких ,зазвичай, багато на на цьому сайті... І в них дуже багато всього, але найголовніше для мене, що в них немає зла... А багато їх, напевно тому, що живучи в такій казково - прекрасній місцині, як Карпати, неможливо стримати почуттів, що переповнюють душу чимось незрозуміло - добрим і високим. (Певно це і є Любов Божа). Кажу так, тому, що знаю таких "карпатських" хлопців, як Іван Попович, який раніше часто "гостював" на Поліссі, Остап Гавриш, з яким вже я "гостював" в столиці...  І "зазирав" я в їхні світлі душі, і бачив там, те саме, що і в Вашій, пане Василю, душі... Я бачив вічні і святі Карпати!  Радий знайомству!        Щиро Ваш                      Сергій Руденко.
	2008.07.29/ Твої зіниці, мов криниці/ Афанасий Вержак (Москва)
	Красива мова украiнська й вiрш, Що слiв збирав немов iз зiр в гайочку, Та рима, пане, щось не та, повiр - Не мов не на той бiк одiв сорочку Хай помогае Бог! Успiхiв, земляче. Буду вдячний за критику моiх творiв ще бiльш "зубасту"
	2008.07.11/ п. Миколі/ Василь Кузан
	Можливо, Ви і маєте рацію. Але чи не кожен текст акцентує увагу на тому чи іншому? У даному випадку, я так думаю, суть вірша не прихована, а тільки завуальована. Чи не так?
	2008.07.01/ Відвідати Відень. Вагоном вагання/ Микола Кротенко
	Блискуче підтвердження класу автора у майстерності володіння словом. :) Але з іншого боку, у "погоні" автора за алітераціями та милозвучністю, на мою думку, в деяких місцях втрачається більш глибока і безпосередня суть вірша.