Євгенія Більченко

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.01.16/ не плачьте, Женя!/ Ширяев Николай (Симферополь)
	Ну, пока меня совсем не поудаляли, еще раз заверяю - растете! Оч.хор.стихи в январе! Правда, печальные все больше...
	2009.01.04/ Николаю Кротенко/ Евгения Бильченко
	Полностью согласна с Вами относительно самоцели вербализма и,вообще, злоупотребления формой ради формы. Это слабость стиха, своего рода кокетство, которое часто было предметом моей острой критики. Я, кстати говоря, неоднократно, сталкивалась с этим явлением (подчас супер-техичным) на страницах почти всех ресурсов. Могу Вам признаться, что я этого делать практически не умею, потому что холлдная виртуозная техничность (технократичность) всегда была моим слабым местом. Я думаю, в данном случае речь идет не о желании моем "блеснуть" сиеминутным эффектом, а о том, что фонетические созвучия часто передают родство обозначаемых знаками смыслов. Имеем дело с единством обозначающего и обозначаемого ,семиотики и семантики. На мой взгляд, это классно выходило у Осипа Мандельштама ("Все лишь бредни, шерри-бренди, ангел мой!": чепуха-суета-алкоголь-светская жизнь-разочарованная любовь - все в одной фразе - гениально). Сп1взвуччя - закон сп1вбуття", извините за самоцитату, но я написала эти строки именно тогда, когда попыталась сознательно написать свой единственный стих ("Молитва траві") с такими приемами. Тогда я прочувствовала это полностью, так как написать на "чистом" звуке, без внутреннего, мне не удалось. Спасибо Вам большое за внимание, это произведение для меня - внутренне :) - много значит.
	2009.01.03/ У-крали… У края – рай…/ Николай Кротенко
	Зацепило. Очень сильное, на мой взгляд, стихотворение. Но написать Вам захотелось больше по другому поводу. В поэзии очень часто присутствует соблазн поиграть в т.н. слова-кентавры ("Айловьюга" и т.д). Если автору вовремя не остановиться и увлечься словами-кентаврами, через некоторое время слова-кентавры НЕЗАМЕТНО ДЛЯ АВТОРА могут стать т.н. словами-василисками, когда остаётя только сиюминутный внешний блеск (на время прочтения), но "расплёскивается" и уходит внутренняя суть. В данном стихотворении с "внутренним" всё в порядке. Решил Вам написать об этом серьёзном, на мой взгляд, "подводном камне" для поэта, только с единственной целью - сделать акцент на опасности соблазна играть в слова (ради игры в слова) на будущее. :)
	2009.01.03/ Я й сама дивуюся.../ Євгенія Більченко
	Я й сама собі дивуюся... Бо ж усі вважають, Олександр Потебня вважає, Фернан де Сосюр, що знак і значення, позначник і позначуване, себто мова і мислення - нероздільно пов*язані. Якщо ти ,скажімо, говориш російською, отже, за духом ти належиш російській культурі. Постмодерністи - приколились хлопці - їх розділили, перетворивши текст у певний транс. Може, він таким і є?.. Бо якщо припустити, що в мені два Духа - Шевченко і Марина Цвєтаєва у свій час розірвали навпіл, - то це гірше, це вже шиза :) А якщо серйозно, Ви мене напрочуд гарно розкумієте, дякую за щирі, добрі слова!
	2009.01.03/ У-крали… У края – рай…/ Макс Непорада
	У-крали… У края – рай… Женю, це страшно. Страшні рядки. По серцю ножем. Я жахнувся цих рядків і все рівно перечитав ще кілька разів. Перечитуватиму й надалі. Знаєте, я певен, у Ваших віршів є майбутнє, адже не всі вірші, не будь-яка творчість має майбутнє. Здебільшого навпаки. А Ваші вірші, Ваша творчість має. Огидно зараз "розводитися" про політику, але Ви саме та людина, яка має бути прикладом для "двомовних". Я ніяк не можу начудуватися російськими віршами з українським духом. Дякую за вірші, дякую за увагу, і просто дякую.
	2008.12.23/ Видимо, удаляют меня/ Николай Ширяев (Симферополь)
	Вот, пришел попрощаться, скорее всего меня удалят с сайта. Ну ничего, я Вам впечатления о Ваших новых стихах на мэйл стану посылать, если Вы не против. А здесь - пока!
	2008.12.22/ Ігорю/ Євгенія Більченко
	У мене є у кого вчитися. Здогадайся, у кого :). Я навіть не дякую (поки що переводжу дух від твого прекрасного мені вірша). Дивися свою авторську сторіночку! :)
	2008.12.21/ Про останні, поміщені на сайті, вірші Євгенії Більченко/ Ігор Павлюк
	Я від віршів останніх Твоїх Засвітивсь, як вольфрамові струни. 220 вольт, ачи й більше у них, І Христи, і Перуни... Ледь повільніше, коні! - Поету і Другу скажу. На веселій іконі Не варто шукати іржу. То ж давай, розгоряйся, Іскристо, нервово, углиб... Так пекельно-і-райськи, Як тільки безсмертні змогли б. :) Ігор Павлюк.
	2008.12.18/ по ремарке у меня в гостевой/ Ширяев Николай (Симферополь)
	"КАЛЕЙДОСКОП" так был задуман практически изначально. Я размещал части по отдельности, потому что не біл уверен, что вскоре закончу вещь в целом.
	2008.12.13/ Олені Пашук/ Евгенія
	Дякую. У мене таке враження, що це не я написала. Не знаю, чому... Я жорсткіша в російських віршах. Для мене російське й українське, - як Дух (рос.) і Душа (укр.). Тільки сьогодні це зрозуміла...