укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.10.16
Роздрукувати твір

Лія Чернякова

Латынь

-1-
Заточи меня под себя,
Заточи в безумной латыни,
Начерти двенадцать пентаклей,
Истощив огарок свечи -
Все равно я уйду, любя
Твои пустыни, сны святые,
Обещанья твои пустые
"Пока смерть нас не разлучит".
Все равно я уйду в песок
Ядовитой кровью из раны
Время кончилось, лук натянут,
В предвкушении тишины
Звон пульсирующих высот
Обрывается болью ранней,
По мишеням земных окраин
По провалам окон родных.
По рукам (я cxожу на нет,
В ад, в Аид, в немоту мгновенья),
По открытым дорожным венам,
По течению фонарей
В низ сплетенных до дна корней
Каждой капли прикосновеньем
Дождь смывает самозабвенно
Рай распахнутых мной дверей.

-2-
Вековая латынь. Латунь.
Отпечаток на лицах блеклых.
Эта - критикам на лету
Молотком разбивала стекла.
Мировая латунь. Тоска
Обещанья и сны пустые.
На латыни слова застынут
Слез горячих не расплескав.
Этот лунный, латунный диск
Отразится в душе армейской,
Где, споткнувшись на арамейском,
Тихо просит - Встань и иди.

-3-
Ласточка моя, латынь,
Лепестки роняют тучи,
Плачет над стрелою лучник...
Говорят что время лечит.
Ласточка, моя тоска,
С неба капли обрываются
А из сердца пробиваются
Два тоненьких ростка.
Шаль дождя укроет плечи.
Ласточка моя, нам нечем
Крыть - им завтра станет лучше.
Будет шепот новых стрел,
Солнце ласково коснется
Глаз того, кто не проснется
Завтра дрожь и трепет крыл
Нас до осени разлучат.
Плащ дождя скрывает плечи -
Крылья. В путь, моя тоска.

-4-
Спи, тоска моя, не лукавь
Мы с тобой в надежных руках.
В божьем да в тревожном краю
Осторожно песни поют..
Мы с тобою в новой земле
По пожару старых углей
По теплу забытых углов
По золе ненайденых слов.
Как по звездам вольных широт,
По кресту и Розе ветров,
По чертам судьбы на челе,
По слезам росы на крыле.
Полетим?

2006
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні