Не довіряй ні гніву, ні словам,
ні обіцянкам ворога лукавим,
ні смужці рятівної суші там,
де полум’я біблійної заграви.
Не довіряй засліпленням чужим,
чадним, неначе бунт у божевільні:
усе на цьому світі -- Крим і Рим --
вихриться в турбуленції свавільній.
Не вір у послідовність щирих душ,
реальність похвали і справедливість,
у сенс, що все насичує навкруж,
і в милість між живущими, і в милість...
А вір у блиск нелюдяних зіниць,
у голову на Іродовій таці,
падіння в шурф, у топку,  прірву, ниць,
у те, що забуттям тобі воздасться.
Повір у те, що не на видноті,
а в темряві – горнила і пружини,
де згини виплавляються круті
і лиця осипаються в руїни.
О, будь завжди готовий -- до кінця,
до ночі, до останнього обману,
до батога, тернового вінця
і крику самоти в небесну рану.