Опубліковано: 2022.08.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вікторія Торон

На страту

Не довіряй ні гніву, ні словам,
ні обіцянкам ворога лукавим,
ні смужці рятівної суші там,
де полум’я біблійної заграви.
Не довіряй засліпленням чужим,
чадним, неначе бунт у божевільні:
усе на цьому світі -- Крим і Рим --
вихриться в турбуленції свавільній.
Не вір у послідовність щирих душ,
реальність похвали і справедливість,
у сенс, що все насичує навкруж,
і в милість між живущими, і в милість...
А вір у блиск нелюдяних зіниць,
у голову на Іродовій таці,
падіння в шурф, у топку,  прірву, ниць,
у те, що забуттям тобі воздасться.
Повір у те, що не на видноті,
а в темряві – горнила і пружини,
де згини виплавляються круті
і лиця осипаються в руїни.
О, будь завжди готовий -- до кінця,
до ночі, до останнього обману,
до батога, тернового вінця
і крику самоти в небесну рану.

2022
© Вікторія  Торон
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53985/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG