Не стану рахувать свої роки.
Комусь їх мало, а комусь багато...
От нині день з життєвої ріки.
Для всіх — буденний, а для мене — свято.

Бо у цей день з'явився я на світ
І маю щиро дякувати Богу,
Що дав дожити до статечних літ
Й своїм перстом вказав мені дорогу.

Втішаюсь тим, що я допоки є,
І сподіваюсь, що ще й далі буду.
Життя книжкам я присвятив своє,
А отже, вам, хто розуміє, люди.

Тому і у життя подальший час
Робитиму все те, що звик робити:
Творить добро, яке єднає нас,
І вчить разом в складному світі жити.