Не стану рахувать свої роки. Комусь їх мало, а комусь багато... От нині день з життєвої ріки. Для всіх — буденний, а для мене — свято. Бо у цей день з'явився я на світ І маю щиро дякувати Богу, Що дав дожити до статечних літ Й своїм перстом вказав мені дорогу. Втішаюсь тим, що я допоки є, І сподіваюсь, що ще й далі буду. Життя книжкам я присвятив своє, А отже, вам, хто розуміє, люди. Тому і у життя подальший час Робитиму все те, що звик робити: Творить добро, яке єднає нас, І вчить разом в складному світі жити.
|