КАРДІОГРАМА
(або ТАНЕЦЬ НА ЕКРАНІ)

Сни перехрещують зрубану голову міста
І вдев’яте проходять по видноколу шиї.
Ця хода чорно-біла з розірваного намиста
Ллє за пазуху музику й кров’ю дерева милить.
Ніби прапор, тріпочеться слід на розпутті гарячім…
(Мені б пестити, Йване, засмагу пальцями мокрими…)
На губах золотяться трикутні обіцянки значень,
зачаровані цим нежіночим спокоєм.
Після видиху небо вростає у руки лускою,                                                                                                       Б’ється навпіл у грудях серця тарілка цнотлива…
Падаю в руки твої чорними пульсами,
Падаю за усіх, хто тебе любили…
Вистачить вікон – пройтися повз них хороброю,
Вистачить ніг – затоптати своє видноколо.
Як вигинаюся-вۥюся карою коброю
По ранах твоїх, жінках і кепських приколах…
по облямівці ночі дійду до останньої епопеї…
Падає серце на мокрий екран світання
з блискавичними рухами Саломеї…