КАРДІОГРАМА (або ТАНЕЦЬ НА ЕКРАНІ) Сни перехрещують зрубану голову міста І вдев’яте проходять по видноколу шиї. Ця хода чорно-біла з розірваного намиста Ллє за пазуху музику й кров’ю дерева милить. Ніби прапор, тріпочеться слід на розпутті гарячім… (Мені б пестити, Йване, засмагу пальцями мокрими…) На губах золотяться трикутні обіцянки значень, зачаровані цим нежіночим спокоєм. Після видиху небо вростає у руки лускою, Б’ється навпіл у грудях серця тарілка цнотлива… Падаю в руки твої чорними пульсами, Падаю за усіх, хто тебе любили… Вистачить вікон – пройтися повз них хороброю, Вистачить ніг – затоптати своє видноколо. Як вигинаюся-вۥюся карою коброю По ранах твоїх, жінках і кепських приколах… по облямівці ночі дійду до останньої епопеї… Падає серце на мокрий екран світання з блискавичними рухами Саломеї…
|