У хмар піднебіння подряпане літаками,
Неначе льодяниками - піднебіння дитини.
Я в хмар піднебіння
                                  тікаю,
                                          зникаю…
                                     Хапаюсь руками,
І так забуваю,
                         що потім загину -
У хмар
              піднебінні.
В обіймах
               того, хто байдужий і зимний -
Так тепло… так ніжно і тепло,
Як тільки -
                 в хвилини,
Коли дозволяється бути
                                         у Бога,
                                                  у нього,
                                          у пеклі…
Чи…  
           в хмар піднебінні.
Під небом без крил -
                            так болюче-буденно,
Не буду триматися згадки видіннями,
Та знов літаки, наче вежі антенами,
Дряпають хмар піднебіння…