укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.07.12
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Из диалогов с Юрием Крыжановским

Текст Юрия Крыжановского

***

Говорите, уроды мы, –
Тоже мне новости!
Констатация факта, –
Увы, неприятна.
Потерялась лет сто назад
Девственность Совести,
Ну, а Вера и Честь
Так заляпаны пятнами,

Что уже не отмыться…
И ваши старания
Разукрасить эпоху
Гламурными красками –
Очевидно напрасны,
А мы – между гранями,
Как всегда балансируем,
Правда, под масками.

Знаю точно: мой стих
Вы зажрете хот-догами
И запьете коктейлями
Сплетен и пошлостей.
В лучшем случае нас
Назовете убогими –
Нет лекарств ни от жлобства,
Ни от толстокожести.

Говорите, уроды мы, –
Чистыми водами,
Ручейками журчащими
Реем – не стелемся.
Иногда вам так хочется
С нами, уродами,
Отвести свою душу…
Ну, что ж… Мы поделимся.
                            Июль, Хайфа, 20011 г.

Текст Евгении Бильченко

 ***

Мы купили кибитки. Продали дом.
Мы гурьбой обесчестили все пути.
Мы давно позабыли, куда идем
И кого по дороге хотим найти.

Мы бросали в лицо дифирамбу мат.
Мы громили дворцы, где царил бомонд.
Слышишь песню, которую пел номад,
Провожая полсолнца за горизонт?

В идиотской системе, где все равны,
Мы крутили со смертью бессмертный флирт.
Мы не знали, чисты мы или грязны –
Просто верили в небо и пили спирт.

Мы – язычники. Бог – вездесущ и чист.
Наши идолы – мельче и любят грязь.
Но когда опадает последний лист
И на кожу планеты ложится мазь,

Растекаясь стерильным пятном зимы,
Мы ступаем по насту без задних ног
И торжественно шепчем, что дети – мы
И что нас, – а не вас, – сохранит ваш Бог.
                                        Июль, Киев, 2011 г.

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні