Я тебе шукав стільки довгих літ,
Я тебе чекав, як веснянний цвіт.
Зазирав увись, заглядав в пітьму,
Поки не зустрів німфу неземну.

          Де ходила ти, була дотепер?
          Без кохання я мало не помер.
          Будь зі мною все, не лишай на мить,
          Розстели до ніг білий оксамит.

Бачу віщі сни, що з тобою я.    
В подиху весни лащиться земля.
Вітер розганя хмароньки незлад
І не можу я повернуть назад.

На вечірнім тлі - діодема з зір,
На росинках віт - діамант-сапфір,
В сонячнім теплі - золото надій,
Ти навік моя, я навіки твій.